Президент США готовий розсекретити документи про вбивство Кеннеді

Президент США Дональд Трамп заявив, що готовий розсекретити документи щодо вбивства 35-го американського президента Джона Кеннеді.

Про це він заявив у своєму "Твіттері"

"Якщо буде отримано більше інформації, я як президент готовий дозволити відкрити довгий час заблоковані та втаємничені документи щодо Джона Фіцджеральда Кеннеді", - наводить слова президента США "Українська правда".

Перед тим видання "Politico" повідомляло з посиланням на джерела в адміністрації Трампа, що американський президент хоче заблокувати розсекречення документів щодо вбивства Кеннеді.

Нагадаємо, 35-го президента США Джона Кеннеді 22 листопада 1963 року застрелили з гвинітвки під час візиту до м. Даллас, штат Техас. Згідно з офіційним розслідуванням, убивство скоїв Лі Харві Освальд. Однак, хто був замовником убивства досі не встановлено.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.