Спецпроект

Посол Ізраїлю нагородив вісім українських родин Праведників народів світу. ФОТО

23 жовтня в Києві відбулася урочиста церемонія нагородження дипломами та медалями Праведників народів світу - людей, що ризикуючи своїм життям, рятували євреїв під час Другої світової війни.

Про це повідомляє Укрінформ.

"Дуже важливо, аби люди, які рятували наших співвітчизників не були забуті. Це наш борг перед тими, хто рятували життя наших людей, яких переслідували та знищували. І те, що були такі громадяни, які простягли руки допомоги і не стояли на узбіччі проблеми, - це для нас надзвичайно важливо", - сказав посол Держави Ізраїль в Україні Еліав Бєлоцерковський під час вручення дипломів та медалей.

 
Як зазначила віце-прем'єр-міністр України з питань європейської інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, Ізраїль тим, як вшановує усіх, хто свого часу врятував представників єврейського народу, подає приклад, як треба дякувати.

"Це великий і важливий приклад того, як важливо завжди уміти дякувати, навіть через десятиліття вміти вклонитися за той подвиг, за ті вчинки, які наші батьки, діди або прадід зробили. Таке вшанування Праведників народів світу і нам, українцям, дозволяє роботи нашу історію більш відкритою у тому розмаїтті, яке було присутнє на території нашої держави", - сказала урядовець.

 

Жертвами Голокосту стали близько 6 млн євреїв, понад 1,5 млн - загинули на території України. В Ізраїлі досі вивчають документи часів Другої світової війни. Пошук громадян, які врятували євреїв, триває.

Щорічно впродовж понад 25 років Посольство Ізраїлю в Україні проводить урочисті церемонії нагородження дипломами та медалями Праведників народів світу.

 

За даними посольства, станом на 1 січня 2017 року це звання присвоєно 2 573 громадянам України. За кількістю Праведників Україна посідає четверте місце у світі після Польщі, Нідерландів та Франції.

 

Так, нагороди отримали вісім українських родин. Серед них була онука праведників Василя та Ольги Таций Людмила Шпак (м. Полтава), дочка праведників Євтихія та Ганни Марчук В.Ткачук (с. Павлівка Запорізької обл.) та інші.

"Ми і надалі будемо проводити такі церемонії щороку і постійно працювати над тим, щоб розшукувати та розкривати історії тих людей, які рятували наш народ", - запевнив посол Ізраїлю в Україні.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.