У РФ обурилися через "пояснювальні таблички" біля радянських пам’ятників у Литві

Посольство Росії вважає "огидними" пояснювальні таблички біля пам’ятників радянським солдатам в одному з районів Литви.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на ТАСС.

"Це безумовно огидний вчинок, який ображає пам'ять 970 солдатів, включаючи чотирьох Героїв Радянського Союзу, які загинули у 1944 році при звільненні цієї території Литви від німецько-фашистських загарбників", - вказало посольство.

У відомстві обіцяють залучити юристів для правової оцінки дій литовських чиновників.

Як повідомляє портал Delfi, самоврядування Біржайського району Литви за своєю ініціативою обладнало таблички на місцях поховання радянських військових, на яких вказується, що написи на старих табличках не відповідають історичній правді.

Заступник директора Департаменту культурної спадщини Литви Аудрюс Скайстіс заявив, що самоврядування є вільними додавати пояснювальні таблички до пам'ятників, з цього питання їм навіть не потрібні директиви згори.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.