Пам'ятник Олегові Ольжичу відкрили в Житомирі. ФОТО

У Житомирі в п’ятницю, 27 жовтня, відкрили пам’ятник Олегу Ольжичу (Кандибі) – визначному українському поету, археологу та керівнику ОУН(м).

Як інформує "Новинарня", участь у заході взяли зокрема голова Житомирської ОДА Ігор Гундич, мер Житомира Сергій Сухомлин, голова ОУН і перший заступник Держтелерадіо Богдан Червак, лідер ВО "Свобода" Олег Тягнибок.

Урочистості відбулися на розі вулиць Перемоги та Ольжича, у сквері імені Ольжича.

 Усі фото: FB Богдан Червак
 

"Сьогодні ми відкриваємо перший в Україні пам’ятник націоналісту, видатному поету, політичному діячу, археологу, почесному громадянину міста Олегу Ольжичу", – сказав на відкритті Ігор Гундич, якого цитує УНІАН.

Як заявив Богдан Червак, "великий син української нації повернувся в Україну, повернувся як герой".

 

"Але це пам’ятник не тільки Олегу Ольжичу. Це пам’ять про всіх, хто у складі похідних груп ОУН на чолі з Ольжичем у 1941-1942 роках віддали своє життя за незалежність і соборність України", – зазначив Червак у "Фейсбуці".

Читайте також:

Олег Ольжич. Поет національного героїзму

Вельмишановний товаришу Олег! Листування Олега Ольжича та Євгена Коновальця

До України повертається архів Ольжича

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.