Російському дослідникові історії армії Власова не дали докторського ступеня

Міністерство освіти і науки Російської Федерації скасувало надання ступеня доктора історичних наук історику Кирилові Александрову, який 2016 року захистив дисертацію про офіцерський корпус Російської визвольної армії генерала Власова.

Відповідний наказ міністерство видало ще 26 червня, передає видання "Фонтанка". Наказ зобов’язує "скасувати рішення дисертаційної ради Д 002.200.01 від 1 березня 2016 року № 6 про присудження наукового ступеня доктора історичних наук Кирилу Александрову. Відмовити йому у видачі диплома доктора наук".

Сам історик дізнався про це рішення від журналістів, але давно передбачав, що так станеться.

"Усе, що я міг зробити, я зобив. У моєму житті це нічого не змінить. У мене не було мети здобувати ступінь тою ціною, яку мені запропонували", — зазначив науковець. Він пояснив, що як до, так і після захисту йому пропонували змінити основні положення дисертації. Проте, Александров відмовився назвати конкретних осіб.

Кирило Александров — історик із Санкт-Петербурга, автор праць з історії Російської визвольної армії — колабораціоністського формування, що під командуванням генерала Андрія Власова воювало на боці Третього Райху в Другій світові війні.

Дисертацію "Генералітет і офіцерські кадри збройних формувань Комітету визволення народів Росії 1943—1946 рр.", про яку йдеться, він захистив 1 березня 2016 році.

На засідання прийшли активісти провладних і ветеранських організацій, які публічно звинувачували історика в  викривленні історії та вихвалянні власівщини. Комуністи пікетували Санкт-Петербурзький інститут історії РАН, а організація "Народний собор" навіть поскаржилася в прокуратуру.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.