Російському дослідникові історії армії Власова не дали докторського ступеня

Міністерство освіти і науки Російської Федерації скасувало надання ступеня доктора історичних наук історику Кирилові Александрову, який 2016 року захистив дисертацію про офіцерський корпус Російської визвольної армії генерала Власова.

Відповідний наказ міністерство видало ще 26 червня, передає видання "Фонтанка". Наказ зобов’язує "скасувати рішення дисертаційної ради Д 002.200.01 від 1 березня 2016 року № 6 про присудження наукового ступеня доктора історичних наук Кирилу Александрову. Відмовити йому у видачі диплома доктора наук".

Сам історик дізнався про це рішення від журналістів, але давно передбачав, що так станеться.

"Усе, що я міг зробити, я зобив. У моєму житті це нічого не змінить. У мене не було мети здобувати ступінь тою ціною, яку мені запропонували", — зазначив науковець. Він пояснив, що як до, так і після захисту йому пропонували змінити основні положення дисертації. Проте, Александров відмовився назвати конкретних осіб.

Кирило Александров — історик із Санкт-Петербурга, автор праць з історії Російської визвольної армії — колабораціоністського формування, що під командуванням генерала Андрія Власова воювало на боці Третього Райху в Другій світові війні.

Дисертацію "Генералітет і офіцерські кадри збройних формувань Комітету визволення народів Росії 1943—1946 рр.", про яку йдеться, він захистив 1 березня 2016 році.

На засідання прийшли активісти провладних і ветеранських організацій, які публічно звинувачували історика в  викривленні історії та вихвалянні власівщини. Комуністи пікетували Санкт-Петербурзький інститут історії РАН, а організація "Народний собор" навіть поскаржилася в прокуратуру.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.