Польща зробила В'ятровича персоною нон-грата. Дещиця не має підтверджень

Голові Українського інституту національної пам'яті Володимиру В'ятровичу заборонили в'їзд до Польщі.

Про це повідомляє польське видання Dziennik із посиланням на джерела, передає Європейська правда.

Нещодавно глава МЗС Польщі Вітольд Ващиковський заявив, що його міністерство складає перелік українських чиновників, яким заборонять в’їзд до Польщі. Офіційно жодних прізвищ не називалося.

За інформацією видання, МЗС Польщі не має наміру розкривати перелік українських прізвищ, тому всі, хто туди потрапить, дізнаються про це лише на кордоні.

Сам Володимир В’ятрович у коментарі "Європейській правді" повідомив, що офіційного повідомлення про заборону на в’їзд до Польщі у нього немає.

"Очевидно, Польща буде копіювати дії Росії, коли про заборону на в’їзд я дізнався на кордоні. В будь-якому разі, найближчим часом я до Польщі не збираюся. А у цій ситуації найбільше турбує синхронність дій Росії та Польщі",- заявив він.

Посол України в Польщі Андрій Дещиця повідомив кореспондентові "Укрінформу", що офіційного підтвердження заборони голові Інституту національної пам’яті України Володимиру В’ятровичу на в’їзд до Польщі наразі немає.  

Дипломат додав, що українські дипломати намагаються з'ясувати це питання.

Інше джерело неофіційно повідомило агентству, що поки що інформація стосовно заборони В’ятровичу в'їжджати до Польщі не  підтверджується.

Як і жодного спростування цієї інформації з боку офіційних представників Польської держави теж не пролунало.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".