АНОНС: Виставка про втікача від нацизму в ГУЛАЗі відкриється в Києві

6 листопада в Національному музеї історії України відкриється виставка "ГУЛАГ. Про що мовчав мій дідусь".

Виставка висвітлює персональну історію в’язня ГУЛАГу Гельмута Вейса, його подорож із нацистської Німеччини до Радянського Союзу, досвід ув’язнення у сталінських таборах і життя після них. Цю трагічну історію розказано у подробицях завдяки оригінальним документам, які вдалося зібрати в архівах та бібліотеках.

Гельмут Вейс був одним із мільйонів людей, котрі повірили у комунізм. У зв’язку з цим, він проміняв рідну Німеччину на Радянський Союз. Однак, незабаром усвідомив, що ідеальна держава робітників та селян виявилася репресивним тоталітарним режимом. Та було занадто пізно.

У листопаді 1937 року Гельмута заарештували за обвинуваченням у контрреволюційній діяльності й засудили до десяти років примусової праці. Наступні двадцять років він провів у ГУЛАГу – радянській системі таборів примусової праці – спочатку як в’язень, а потім як "вічний виселенець".

На 17 стендах йдеться про те, як Гельмут опинився у КАРЛАГу – величезному табірному комплексі, розташованому у степах Казахстану. Про зустріч з майбутньою дружиною, яка також відбувала покарання – п’ять років за обвинуваченням у антирадянській пропаганді. Про народження сина, виїзд з Казахстану у пошуках кращого майбутнього.

Учасники:
- Володимир В'ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті;
- Тетяна Сосновська, Генеральний директор Національного музею історії України;
- Антон Вейс-Вендт, онук Гельмута Вейса, співробітник Центру досліджень Голокосту та релігійних меншин (м. Осло, Норвегія);
- Віталій Бобров, Український центр вивчення історії Голокосту.

6 листопада, понеділок, 12:00

Місце: Національний музей історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2)

Організатори: Український інститут національної пам'яті, Центр досліджень Голокосту та релігійних меншин (м. Осло, Норвегія), Український центр вивчення історії Голокосту, Національний музей історії України.

Вхід вільний.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.