Ільмі Умерову вручать премію за боротьбу проти тоталітаризму

Цьогорічну премію Платформи європейської пам'яті та сумління вручать Ільмі Умерову.

Про це йдеться в офіційному повідомленні Платформи, яке є в розпорядженні "Історичної правди". 

Ільмі Умеров –  заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу. Протягом 1994–1997 роках Умеров був віце-прем'єр-міністром Уряду Криму, у 1997 році – заступником голови Ради Міністрів АР Крим, а в 2002–2005 – заступником Голови Верховної ради АР Крим.

Фото: Радіо Свобода

У Росії його засудили за публічні заяви на підтримку територіальної цілісності України. 27 вересня 2017 року т. зв. "Сімферопольський окружний суд" у Криму засудив його на два роки ув'язнення в колонії-поселенні та заборонив брати участь у публічних акціях терміном на два роки.

21 жовтня Умерова доставили в лікарню через проблеми зі здоров'ям. 25 жовтня Умерова та іншого політв'язня Ахтема Чийгоза звільнили з ув'язнення. 27 жовтня вони вже були в Києві.

Установи та організації – члени Платформи 27 жовтня проголосували за те, щоб присудити премію Умерову "на визнання його боротьби проти тоталітаризму, за ідеали демократії, фундаментальні права та свободи й верховенство права".

Премію вручатимуть 8 листопада 2017 року в Парижі, Франція, під час конференції Платформи "100 років комунізму. Історія і пам'ять". 

Платформа європейської пам'яті та сумління – міжнародний проект, покликаний досліджувати діяльність і злочини тоталітарних режимів у Європі в XX столітті та не допустити відновлення тоталітаризму в Європі. Від України членами Платформи є Український інститут національної пам'яті, Центр досліджень визвольного руху, Національний музей "Меморіал жертв Голодомору", Фонд збереження історії Майдану та Меджліс кримськотатарського народу.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.