Науковців запрошують зголошуватися на конференцію до 100-річчя Курултаю

Міжнародна наукова-практична конференція: "100-річчя Курултаю: минуле, сьогодення, майбутнє" запрошує учасників.

До участі в Конференції запрошуються науковці та аспіранти в галузях історії, соціології, краєзнавства, соціології, політології, правознавства.

Конференція відбуватиметься на базі Національного університету "Києво-Могилянська академія" в межах заходів із відзначення 100-річчя Курултаю кримськотатарського народу.

Пропозиції науковців щодо участі в роботі Конференції, а також теми наукових виступів та повідомлень, слід надсилати на електронну адресу Оргкомітетуkirimli.edu@gmail.com до 30 листопада 2017 року.

Учасникам Конференції для оголошення заздалегідь спрямованих ними до Оргкомітету тем доповідей буде відводитися до 10 хвилин. Робочі мови: українська, англійська, турецька, російська.

Затверджена Оргкомітетом програма Конференції та порядок роботи Конференції із зазначенням аудиторії в НаУКМА будуть надіслані учасникам у електронному вигляді до 4 грудня 2017 року, а також розміщені в Інтернеті.

Конференція працюватиме 7 грудня 2017 року з 10.00 до 17.00

Організатори: Меджліс кримськотатарського народу за підтримки наукового центру "Кримські студії" Національного університету "Києво-Могилянська Академія".

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.