Науковців запрошують зголошуватися на конференцію до 100-річчя Курултаю

Міжнародна наукова-практична конференція: "100-річчя Курултаю: минуле, сьогодення, майбутнє" запрошує учасників.

До участі в Конференції запрошуються науковці та аспіранти в галузях історії, соціології, краєзнавства, соціології, політології, правознавства.

Конференція відбуватиметься на базі Національного університету "Києво-Могилянська академія" в межах заходів із відзначення 100-річчя Курултаю кримськотатарського народу.

Пропозиції науковців щодо участі в роботі Конференції, а також теми наукових виступів та повідомлень, слід надсилати на електронну адресу Оргкомітетуkirimli.edu@gmail.com до 30 листопада 2017 року.

Учасникам Конференції для оголошення заздалегідь спрямованих ними до Оргкомітету тем доповідей буде відводитися до 10 хвилин. Робочі мови: українська, англійська, турецька, російська.

Затверджена Оргкомітетом програма Конференції та порядок роботи Конференції із зазначенням аудиторії в НаУКМА будуть надіслані учасникам у електронному вигляді до 4 грудня 2017 року, а також розміщені в Інтернеті.

Конференція працюватиме 7 грудня 2017 року з 10.00 до 17.00

Організатори: Меджліс кримськотатарського народу за підтримки наукового центру "Кримські студії" Національного університету "Києво-Могилянська Академія".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.