Науковців запрошують зголошуватися на конференцію до 100-річчя Курултаю

Міжнародна наукова-практична конференція: "100-річчя Курултаю: минуле, сьогодення, майбутнє" запрошує учасників.

До участі в Конференції запрошуються науковці та аспіранти в галузях історії, соціології, краєзнавства, соціології, політології, правознавства.

Конференція відбуватиметься на базі Національного університету "Києво-Могилянська академія" в межах заходів із відзначення 100-річчя Курултаю кримськотатарського народу.

Пропозиції науковців щодо участі в роботі Конференції, а також теми наукових виступів та повідомлень, слід надсилати на електронну адресу Оргкомітетуkirimli.edu@gmail.com до 30 листопада 2017 року.

Учасникам Конференції для оголошення заздалегідь спрямованих ними до Оргкомітету тем доповідей буде відводитися до 10 хвилин. Робочі мови: українська, англійська, турецька, російська.

Затверджена Оргкомітетом програма Конференції та порядок роботи Конференції із зазначенням аудиторії в НаУКМА будуть надіслані учасникам у електронному вигляді до 4 грудня 2017 року, а також розміщені в Інтернеті.

Конференція працюватиме 7 грудня 2017 року з 10.00 до 17.00

Організатори: Меджліс кримськотатарського народу за підтримки наукового центру "Кримські студії" Національного університету "Києво-Могилянська Академія".

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?