АНОНС: У Харкові покажуть "Землю" Довженка

4 листопада в рамках Культурного проекту "Розстріляне відродження" кіноклуб влаштовує перегляд видатного фільму Олександра Довженка "Земля".

Геній українського й світового кінематографу, автор світових шедеврів "Звенигора", "Арсенал", "Земля", Олександр Довженко, у своїх головних фільмах майстерно й поетично зображує традиційні цінності української культури, їх вплив на життя українців протягом всієї історії нації.

Довженко входить в перший десяток найбільших митців за всю історію світового кіно, його фільм — у п'ятірці найкращих за версією ЮНЕСКО.

 

У "Землі", в розрізі належності до єдиного космічного ритму, режисер розровідає історію українського селянства, ба й народу в цілому, нерозривно пов'язаної з працею на землі, хліборобством.

"Міжнародні знавці й дослідники кіномистецтва цінять фільми Довженка за те, що він поєднав загальнолюдські і вічні мотиви та проблеми зі своїм рідним глибоконаціональним українським ґрунтом", — пише радіо "Свобода".

"У всіх моїх фільмах є розлука. Герої прощаються, поспішаючи кудись далеко, вперед, в інше життя — невідоме, але принадне, краще. Вони прощаються поквапливо і недбало і, відірвавшись, не оглядаються. Це — моя мати. Народжена для пісень, вона проплакала все життя, проводжаючи назавжди", — Олександр Довженко.

4 листопада, субота, 18.00

Місце: офіс харківської філії міжнародної організації "Новий акрополь", м. Харків, вул. Римарська, 19, оф. 31 (3 під’їзд, 2 поверх).

Контакти: (095) 008 55 09, (073) 009 04 63.

Вхід вільний, але за попереднім записом за посиланням.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.