У Львові відзначили 99-ту річницю створення ЗУНР. ФОТО

У Львові на території Личаківського кладовища вшанували пам'ять українських вояків, з нагоди 99-тої річниці заснування Західноукраїнської Народної Республіки.

Про це повідомляє "Український тиждень" із посиланням на прес-службу Львівської обласної ради.

Зазначається, що велику кількість квітів поклали до Меморіалу воїнам УГА та могили Президента Національної Ради ЗУНР Є. Петрушевича.

 Фото: Український тиждень

Опісля на могилах загиблих під час проведення Антитерористичної операції на сході України запалили лампадки й помолилися за всіх, хто віддав власні життя за незалежність України.

"Сьогодні ми вшановуємо полеглих воїнів УГА, Січових Стрільців та відзначаємо День великої слави, а саме - встановлення першої державності на західноукраїнських землях в минулому 20 столітті. За ці 99 років змінилося насправді небагато", - наголосив на громадському віче голова Львівської облради Олександр Ганущин.

Він додав, що Україна повинна пам’ятати про те, хто залишився її одвічним ворогом, бо жодна нація не реалізує своє право на самовизначення без сильного війська та військово-політичного керівництва.

Крім того, біля Львівської обласної держадміністрації відбулася театральна військово-історична вистава "Проголошення ЗУНР", а центральними вулицями Львова пройшлися патрулі у формі Українських Січових стрільців.

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".