У Словаччині знайшли помешкання давніх мисливців на мамонтів

Археологи знайшли в Словаччині стоянку первісних мисливців, вік якої становить приблизно 25 тисяч років.

Знахідка розташована недалеко від міста Нове Место, в регіоні, який межує з Чехією і Австрією, пише "Новое время" з посиланням на сайт Stopru.org.

 

Археологи розкопали фрагменти хатини, яка була зроблена зі стовбурів молодих дерев, імовірно, беріз. Кожне дерево було акуратно підрубане кам'яною сокирою й досягало приблизно 3 метри завдовжки.

"Я не пам'ятаю, щоб у Європі до нас знаходили щось подібне. Зараз у нас є точні докази, що для будівництва своїх домівок древні мисливці використовували дерево", - підкреслив керівник розкопок Ондрей Жар.

Неподалік від стоянки була велика кількість кісток мамонтів. Як встановили палеонтологи, це були молоді тварини, які, можливо, відбилися від стада.

Кілька років тому, приблизно в тому ж районі, археологи виявили залишки стародавнього багаття. Яма була викладена річковими камінцями. Після ретельного дослідження воно було розібрано й зібрано в тому ж вигляді в краєзнавчому музеї міста Нове Место.

Як повідомлялося, археологи відкрили містичну порожнину, заховану глибоко всередині піраміди Хеопса.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.