У Словаччині знайшли помешкання давніх мисливців на мамонтів

Археологи знайшли в Словаччині стоянку первісних мисливців, вік якої становить приблизно 25 тисяч років.

Знахідка розташована недалеко від міста Нове Место, в регіоні, який межує з Чехією і Австрією, пише "Новое время" з посиланням на сайт Stopru.org.

 

Археологи розкопали фрагменти хатини, яка була зроблена зі стовбурів молодих дерев, імовірно, беріз. Кожне дерево було акуратно підрубане кам'яною сокирою й досягало приблизно 3 метри завдовжки.

"Я не пам'ятаю, щоб у Європі до нас знаходили щось подібне. Зараз у нас є точні докази, що для будівництва своїх домівок древні мисливці використовували дерево", - підкреслив керівник розкопок Ондрей Жар.

Неподалік від стоянки була велика кількість кісток мамонтів. Як встановили палеонтологи, це були молоді тварини, які, можливо, відбилися від стада.

Кілька років тому, приблизно в тому ж районі, археологи виявили залишки стародавнього багаття. Яма була викладена річковими камінцями. Після ретельного дослідження воно було розібрано й зібрано в тому ж вигляді в краєзнавчому музеї міста Нове Место.

Як повідомлялося, археологи відкрили містичну порожнину, заховану глибоко всередині піраміди Хеопса.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.