В Івано-Франківську виявили 134 скелети жертв НКВД. ФОТО

На вулиці Ленкавського, недалеко від міського озера в Івано-Франківську фахівці комунального підприємства "Пам’ять" розкопали та ексгумували 134 тіла.

Про це повідомли на прес-конференції, яка відбулася в Івано-Франківській облдержадміністрації в четвер, 2 листопада, пише івано-франківський обласний тижневик "Репортер".

 

Влітку цього року, енергетики прокладали кабель та натрапили на скелетовані людські останки. За словами директора комунального підприємства "Пам’ять"підприємства Василя Тимкова, коли почали розчищати територію, зрозуміли що натрапили на масове поховання.

"Спершу ми розчистили одну траншею розміром 10.5 метрів, – говорить Василь Тимків. – Там виявили валетоподібне поховання людей з простріляними черепами по два, а то й три рази. Потім розкопали ще дві такі траншеї".

 
 

Тимків упевнений, що ці поховання 1939-1940 років, адже серед особистих речей знайшли польські та радянські монети, які лише вводились в обіг. Ще серед особистих речей знайдено чимало хрестиків, медальйонів.

 

"Є один хрест в якому зберігалися мощі, а з іншого боку було написано – Рим, – розповідає дослідник. – Отже, він міг належати священику. Був медальйон – член братства тверезості. Такі діяли до війни при УГКЦ і в неї входило чимало членів ОУН. Ще взуття, окуляри, вставні щелепи, зубні щітки, прикраси, гребінці. Це свідчило, що загиблі – міські жителі".

За словами лікаря-судмедексперта Омеляна Левицького, останки він досліджував біля місяця: "З останків на Ленкавського дослідив, що серед загиблих було двоє дітей 8-16 років". Також фахівець стверджує, що в кожному регіоні НКВД страчувало за своєю схемою. Якщо в Дем’яновому лазі переважно пострілами в потилицю, то тут убивали гострими тупими предметами, наприклад, гвинтівками.

 
 

"У 70 скелетів – потрощені черепи, – говорить Левицький. – Багато переломів щелеп, ребер. Схоже не хотіли, аби чули постріли і забивали до смерті. Рідкий випадок, коли знайшов череп старшої жінки – приблизно 80 років з трьома пострілами. Ще в одної старенької жінки зламані два шийні хребці – її сильно вдарили по шиї. Багато черепів з вихідними отворами від куль, що свідчить – стріляли знизу щелепи. Таких 16 пошкоджень. Вперше таке бачив".

Фахівець стверджує, що німці просто розстрілювали з автоматів, а тут людей катували, мовляв, точно не німецький почерк, а НКВД. Крім того, на місці розкопок знайдено гільзи від зброї радянських часів.

 

За словами Василя Тимкова, вперше за останні роки ці розкопки провели без зайвих труднощів завдяки фінансовій підтримці облради. Зокрема, діє програма масових перепоховань жертв політичних репресій.

"Щось схоже є лише у Львівській області, – говорить Тимків. – Якби це було масово – в національних масштабах, то вже би давно відбувся Нюрнберзький процес над комуністичними злочинцями. Тоді нині би не було тої українсько-російської війни".

Зараз КП "Пам’ять" будуть готуватися до перепоховання кожного в окремій домовині. "Це найменше, що ми можемо зробити. Є варіант поховати в Дем’яновому лазі", – повідомив Тимків.

Як повідомлялося, у львівському Парку культури імені Богдана Хмельницького завершили ексгумацію тіл 175 німецьких солдатів Другої світової війни.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.