Колишні політв'язні СРСР назвали відкриття Путіним меморіалу "Стіна скорботи" цинізмом

У відкритому листі колишні політв'язні - учасники демократичного руху в Радянському Союзі розкритикували відкриття пам'ятника жертвам політичних репресій у Москві.

"Ми, колишні політв’язні й учасники демократичного руху в Радянському Союзі, вважаємо несвоєчасним і цинічним відкриття в Москві пам’ятника жертвам політичних репресій. Пам’ятник – данина минулому, а політичні репресії в Росії не тільки тривають, а й наростають", - наводить зміст листа сайт Харківської правозахисної групи.

"Нинішня російська влада, спонсоруючи відкриття пам’ятника, намагається зробити вигляд, що політичні репресії – це справи давно минулого, а тому пам’ять про жертви цих репресій може бути увічненою. Ми ж впевнено заявляємо, що нинішні російські політв’язні гідні нашої допомоги і уваги аж ніяк не менше, ніж жертви радянського режиму гідні нашої пам’яті та поваги.

Неможливо щиро сумувати за минулим і лукаво закривати очі на сьогодення. Не можна розділяти жертви політичних репресій на тих, кому вже можна ставити пам’ятники, і тих, кого можна поки не помічати. Не можна брати участь в пам’ятних заходах влади, яка на словах шкодує про жертви радянського режиму, а насправді продовжує політичні репресії й пригнічує громадянські свободи в країні. Не можна дозволяти авторитарній владі однієї рукою відкривати пам’ятники жертвам репресій, а іншою – чинити свавілля і беззаконня. Співпраця з владою в цьому питанні є щонайменше аморальною.

Пам’ятник жертвам політичних репресій поза сумнівом мусить бути встановлений в Москві, але лише тоді, коли в країні не залишиться політв’язнів, коли катів буде покарано, а самі політичні репресії не будуть більше темою новинних повідомлень і стануть лише предметом вивчення істориків", - йдеться в листі.

Лист підписали:

Олександр Подрабінек, Олексій Смирнов, Андрій Григоренко, Аріна Гінзбург, Богдан Горинь, Вардан Арутюнян, Василь Овсієнко, Віктор Файнберг, Володимир Бродський, Володимир Буковський, Володимир Осипов, Габріель Суперфін, Давид Бердзінішвілі, Зорян Попадюк, Ігор Губерман, Ігор Калинець, Йосиф Зісельс, Кирило Подрабінек, Кузьма Матвіюк, Лагліо Парек, Леван Бердзінішвілі, Левко Лук’яненко, Март Ніклус, Микола Горбаль, Микола Матусевич, Мирослав Маринович, Михайло Рівкін, Мустафа Джемілєв, Микола Івлюшкін, Олесь Шевченко, Ольга Гейко, Павло Литвинов, Павло Проценко, Раїса Руденко, Сінавер Кадиров, Тетяна Янкелевич-Боннер, Едуард Кузнецов, Юрій Шухевич.

Нагадаємо, 30 жовтня у Москві президент Російської Федерації Володимир Путін разом із патріархом РПЦ Кирилом відкрили Меморіал "Стіна скорботи", присвячений жертвам політичних реперсій в СРСР. Він являє собою барельєф із зображенням людських фігур, які символізують репресованих.

22-ма мовами на пам'ятнику написано слово "Пам'ятай". Територія навколо меморіалу вимощена камінням, яке привезли з колишніх тюрем і таборів ГУЛАГу.

Фото: Радіо "Свобода"

"Це минуле неможливо викреслити з національної пам'яті і тим більше - неможливо нічим виправдати. Жодними вищими так званими благами народу", - наводить слова Путіна ТАСС. - "Коли йдеться про репресії, про загибель і страждання мільйонів людей, тут достатньо відвідати Бутовський полігон, інші братські могили жертв реперсій, яких чимало в Росії, щоб зрозуміти: жодних виправдань цим злочинам бути не може".

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.