Колишні політв'язні СРСР назвали відкриття Путіним меморіалу "Стіна скорботи" цинізмом

У відкритому листі колишні політв'язні - учасники демократичного руху в Радянському Союзі розкритикували відкриття пам'ятника жертвам політичних репресій у Москві.

"Ми, колишні політв’язні й учасники демократичного руху в Радянському Союзі, вважаємо несвоєчасним і цинічним відкриття в Москві пам’ятника жертвам політичних репресій. Пам’ятник – данина минулому, а політичні репресії в Росії не тільки тривають, а й наростають", - наводить зміст листа сайт Харківської правозахисної групи.

"Нинішня російська влада, спонсоруючи відкриття пам’ятника, намагається зробити вигляд, що політичні репресії – це справи давно минулого, а тому пам’ять про жертви цих репресій може бути увічненою. Ми ж впевнено заявляємо, що нинішні російські політв’язні гідні нашої допомоги і уваги аж ніяк не менше, ніж жертви радянського режиму гідні нашої пам’яті та поваги.

Неможливо щиро сумувати за минулим і лукаво закривати очі на сьогодення. Не можна розділяти жертви політичних репресій на тих, кому вже можна ставити пам’ятники, і тих, кого можна поки не помічати. Не можна брати участь в пам’ятних заходах влади, яка на словах шкодує про жертви радянського режиму, а насправді продовжує політичні репресії й пригнічує громадянські свободи в країні. Не можна дозволяти авторитарній владі однієї рукою відкривати пам’ятники жертвам репресій, а іншою – чинити свавілля і беззаконня. Співпраця з владою в цьому питанні є щонайменше аморальною.

Пам’ятник жертвам політичних репресій поза сумнівом мусить бути встановлений в Москві, але лише тоді, коли в країні не залишиться політв’язнів, коли катів буде покарано, а самі політичні репресії не будуть більше темою новинних повідомлень і стануть лише предметом вивчення істориків", - йдеться в листі.

Лист підписали:

Олександр Подрабінек, Олексій Смирнов, Андрій Григоренко, Аріна Гінзбург, Богдан Горинь, Вардан Арутюнян, Василь Овсієнко, Віктор Файнберг, Володимир Бродський, Володимир Буковський, Володимир Осипов, Габріель Суперфін, Давид Бердзінішвілі, Зорян Попадюк, Ігор Губерман, Ігор Калинець, Йосиф Зісельс, Кирило Подрабінек, Кузьма Матвіюк, Лагліо Парек, Леван Бердзінішвілі, Левко Лук’яненко, Март Ніклус, Микола Горбаль, Микола Матусевич, Мирослав Маринович, Михайло Рівкін, Мустафа Джемілєв, Микола Івлюшкін, Олесь Шевченко, Ольга Гейко, Павло Литвинов, Павло Проценко, Раїса Руденко, Сінавер Кадиров, Тетяна Янкелевич-Боннер, Едуард Кузнецов, Юрій Шухевич.

Нагадаємо, 30 жовтня у Москві президент Російської Федерації Володимир Путін разом із патріархом РПЦ Кирилом відкрили Меморіал "Стіна скорботи", присвячений жертвам політичних реперсій в СРСР. Він являє собою барельєф із зображенням людських фігур, які символізують репресованих.

22-ма мовами на пам'ятнику написано слово "Пам'ятай". Територія навколо меморіалу вимощена камінням, яке привезли з колишніх тюрем і таборів ГУЛАГу.

Фото: Радіо "Свобода"

"Це минуле неможливо викреслити з національної пам'яті і тим більше - неможливо нічим виправдати. Жодними вищими так званими благами народу", - наводить слова Путіна ТАСС. - "Коли йдеться про репресії, про загибель і страждання мільйонів людей, тут достатньо відвідати Бутовський полігон, інші братські могили жертв реперсій, яких чимало в Росії, щоб зрозуміти: жодних виправдань цим злочинам бути не може".

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.