10 лютого 1918

АНОНС: Лекція «До початків регулярної української армії (лютий 1918)»

Початок лютого 1918 року в Україні та Києві... Яким він був?

Наступ більшовиків, евакуація (як і на чому?) зі столиці представників української влади та відступ національного війська, нарада старшин у селі Гнатівка, створення Окремого Запорізького загону, програма керівника військового відомства Української Народної Республіки полковника Олександра Жуковського.

 

У ці бурхливі історичні події столітньої давнини, які сприймаються сьогодні з особливою гіркотою, Ви зможете зануритися, вслухаючись в розповіді старшого наукового співробітника Історико-меморіального музею Михайла Грушевського Юрія Євтушенка.

Повернутися в часи становлення регулярної української армії допоможуть реконструкції одностроїв та спорядження, що використовували вояки українських збройних формувань.

Час: 10 лютого, субота, 16.00.

Місце: Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського, м. Київ, вул. Паньківська, 9.

Вхід за музейним квитком дорослий – 25 грн., пільговий – 10 грн.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.