АНОНС: Дискусія "Чого ми не знаємо про події лютого 1918 у Києві?"

Центр польських і європейських студій запрошує на розмову про трагічний для Києва та киян місяць - лютий 1918 року.

В обговоренні учасники спробують не так реконструювати події, скільки окреслити ті питання, які досі лишаються недостатньо знаними.

Ітиметься про те, як місто пережило більшовицький терор, про сприйняття подій киянами, про (не)участь чехів, про жертв, яких принаймні частково назвемо поіменно.

У заході візьмуть участь:

- Олена Бетлій, к.і.н., доцент кафедри історії НаУКМА, дослідниця Центру міської історії у Львові

- Олександра Оберенко, магістрантка кафедри історії НаУКМА

- Віталій Скальський, к.і.н., науковий співробітник Інституту історії України НАН України

- Ольга Скороход, магістр історії, пошукач, НаУКМА

15 лютого, четвер, 18.00.

Місце: Центр польських та європейських студій НаУКМА, вул. Волоська 10, підвальчик 6 корпусу. 

Організатор: кафедра історії НаУКМА.

Вхід вільний.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.