400 снарядів часів Другої світової знайшли під Києвом

У лісі під с. Калинівка макарівського району Київської області знайшли 400 снарядів часів Другої світової війни.

Артилерійські снаряди різного калібру досі мають запали, тобто залишаються небезпечними, передає "ТСН".

Знахідку виявили місцеві мешканці й викликали вибухотехніків. За їх даними, снаряди використовувалися для знищення фортифікаційнийх споруд і бронетехніки.

"Корозія, пролежали в землі 70 років... Усі ці механізми порушені. Тобто, не знаєш, що може статися", - повідомив журналістам сапер Євген Баліцький.

"Людина, яка б могла з ними якісь механічні або термічні дії робити - скажімо, здати на метал, в якихось своїх цілях використовувати, як макет використовувати, це моглоб призвести жо фатальних наслідків", - говорить начальник управління реагування Головного управління ДСНС України в Київській обл. Анатолій Врублевський.

Працівники ДСНС обстежать інші ділянки лісу, аби переконатися, що подібних смертоносних знахідок більше немає.  

Нагадаємо, під час розкопок у столиці Мексики археологи знайшли десять людських скелетів, які було укладено по спіралі.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.