Незаконні будівлі коло руїн Десятинної церкви найближчим часом приберуть — КМДА

Київська влада має намір найближчим часом прибрати незаконні будівлі, які розташовані на руїнах Десятинної церкви в Києві.

Про це на засіданні підкомітету Верховної Ради зі взаємодії із громадянським суспільством заявив перший заступник директора Департаменту міського благоустрою КМДА Тарас Панчій, повідомляє Цензор.НЕТ.

За його словами, для цього є всі документи, які обґрунтовують знесення будівельних вагончиків, розташованих навколо фундамента церкви. Однак Панчій не уточнив терміни виконання робіт через протести вірян УПЦ МП.

"Там склалася специфічна сиутація. Як тільки ми готуємося проводити найменші роботи, зразу виходять люди, які називають себе вірянами УПЦ МП і заявляють про те, що ми утискаємо їхні релігійні права", — повідомив він.

У той же час, народний депутат Ігор Луценко сказав, що КМДА краще б оприлюднила відповідне рішення.

"Інакше, я боюся, що все це розтягнеться на 50 років", — сказав він.

На даний момент рішення стосуються тільки будівель навколо самобуду УПЦ МП. Для знесення каптіальної будівлі церкви потрібне рішення суду.

Нагадаємо, 25 січня активісти радикальних націоналістичних організацій С14, "Традиція і порядок" і "Сокіл" розгромили каплицю УПЦ МП, розташовану коло руїн Десятинної церкви. Двох підозрюваних у спробі підпалу суд заарештував на два місяці 28 січня.

31 січня петиція до КМДА з вимогою знести будівлю набрала  10,6 тис. з-поміж 10 тис. необхідних.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".