26 лютого 1918

АНОНС: Круглий стіл. 100 років українському Тризубу

До 100-річчя затвердження державного герба Української Народної Республіки в Києві відбудеться круглий стіл на тему “Тризуб – державний символ України: від княжих часів до сьогодення”.

Заплановані виступи відомих істориків та науковців щодо утвердження княжого знаку Володимира як державного символу в часи УНР та в новітній історії України.

 

Також обговорюватимуть місце тризуба в українській державній та військовій символіці, феномен тризуба в культурі та мистецтві, державну символіку конституційних проектів Української революції 1917–1921 рр.

Доповідачі:

Павло Гай-Нижник д.і.н., завідувач відділу історичних студій Науково-дослідного інституту українознавства МОН України.

Андрій Пижик к.і.н., доцент, завідувач кафедри новітньої історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Олег Однороженко д.і.н., старший науковий співробітник відділу теорії і методики археографії та джерелознавчих наук Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України.

Юрій Савчук к.і.н., старший науковий співробітник відділу спеціальних галузей історичної науки та електронних інформаційних ресурсів Інституту історії України НАН України.

Микола Чмир к.і.н., головний редактор журналу "Колекціон", член Комісії державних нагород і геральдики при Президентові України.

Арсен Зінченко д.і.н., провідний науковий співробітник відділу культурологічних досліджень Науково-дослідного інституту українознавства МОН України, депутат І скликання.

Дмитро Піркл медальєр, збирач старовини, меценат та благодійник.

Час: 22 лютого, четвер, 12.00

Місце: приміщення вченої ради Науково-Дослідницького Інституту Українознавства (2й поверх), вул. Ісаакяна, 18

Організатори заходу: Науково-дослідний інститут українознавства МОН України, Український інститут національної пам’яті, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київська міська державна адміністрація

Контакт: Прес-служба Українського інституту національної пам’яті, +380 44 281 08 91

Читайте також:

Таємниця княжого тризуба. Що символізує наш герб?

Синьо-жовтий чи жовто-блакитний? Міфи про "перевернутий" прапор

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.