26 лютого 1918

АНОНС: Круглий стіл. 100 років українському Тризубу

До 100-річчя затвердження державного герба Української Народної Республіки в Києві відбудеться круглий стіл на тему “Тризуб – державний символ України: від княжих часів до сьогодення”.

Заплановані виступи відомих істориків та науковців щодо утвердження княжого знаку Володимира як державного символу в часи УНР та в новітній історії України.

 

Також обговорюватимуть місце тризуба в українській державній та військовій символіці, феномен тризуба в культурі та мистецтві, державну символіку конституційних проектів Української революції 1917–1921 рр.

Доповідачі:

Павло Гай-Нижник д.і.н., завідувач відділу історичних студій Науково-дослідного інституту українознавства МОН України.

Андрій Пижик к.і.н., доцент, завідувач кафедри новітньої історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Олег Однороженко д.і.н., старший науковий співробітник відділу теорії і методики археографії та джерелознавчих наук Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України.

Юрій Савчук к.і.н., старший науковий співробітник відділу спеціальних галузей історичної науки та електронних інформаційних ресурсів Інституту історії України НАН України.

Микола Чмир к.і.н., головний редактор журналу "Колекціон", член Комісії державних нагород і геральдики при Президентові України.

Арсен Зінченко д.і.н., провідний науковий співробітник відділу культурологічних досліджень Науково-дослідного інституту українознавства МОН України, депутат І скликання.

Дмитро Піркл медальєр, збирач старовини, меценат та благодійник.

Час: 22 лютого, четвер, 12.00

Місце: приміщення вченої ради Науково-Дослідницького Інституту Українознавства (2й поверх), вул. Ісаакяна, 18

Організатори заходу: Науково-дослідний інститут українознавства МОН України, Український інститут національної пам’яті, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київська міська державна адміністрація

Контакт: Прес-служба Українського інституту національної пам’яті, +380 44 281 08 91

Читайте також:

Таємниця княжого тризуба. Що символізує наш герб?

Синьо-жовтий чи жовто-блакитний? Міфи про "перевернутий" прапор

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.