Знайдено сліди доісторичних ящірок. Бігали на двох

На території Південної Кореї знайшли скам’янілі сліди ящірок, що пересувалися стрибаючи на задніх кінцівках.

Близько 110 мільйонів років тому на території сучасної Південної Кореї росли пишні ліси ліан і було багато лагун. Цю місцевість населяли різні види ящірок, а також птерозаври, що полювали на них. Про це пише Explorer.life з посиланням на National Geographic.

 Чуан Жао "Ящірка та Птерозавр". Фото: National Geographic.

 

Фотознімки зразків оприлюднили минулого тижня в журналі Scientific Reports та назвали найдавнішими доказами пересування ящірок на двох кінцівках.

В сучасному світі близько 50 видів ящірок пересуваються на двох лапах. Проте нова знахідка показує, що така можливість виникла значно раніше, ніж вважали науковці.

Гірнича плита містить 29 відбитків задніх кінцівок ящірок, довжиною приблизно один дюйм. Скам’янілі відбитки класифікували як Sauripes hadongensis.

Дослідити, як саме пересувались ящірки, доволі складно. Але тип слідів яскраво відображає тип поведінки доісторичних плазунів. Тому найімовірніше ящірки пересувались стрибками.

 

 Аналіз скам’янілих відбитків. Фото: Йонга–Нам Лі.

Вперше плиту з відбитками віднайшли у 2004 році, про що повідомляли корейські дослідники. Але в той час плита не викликала великого наукового зацікавлення і тому її відклали "до кращих часів", аж до 2016 року.

Саме тоді й з’ясували, що сліди древніх ящірок Мезозойської ери були надзвичайно подібні до слідів сучасних ящірок.

Дослідники лише відзначили, що спосіб пересування древніх ящірок та сучасних дещо відрізнявся: сучасні здатні "ходити" на задніх кінцівках, на відмінну від древніх, які пересувались стрибками чи бігом. Очевидно, саме такий тип пересування дозволяв уникнути хижаків та птерозаврів.

Нагадуємо, що нещодавно у Мексиці знайшли незвичне кільцеве поховання.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".