Великі динозаври почали вимирати ще за 10 мільйонів років до падіння астероїда

Учені відновили історію загибелі динозаврів та виявили, що тварини почали вимирати задовго до космічного удару, який викликав глобальну катастрофу.

Про це повідомляє Nature Communications.

 

Автори нового дослідження, яким керував філогенетик Фабʼєн Кондамін з Французького національного центру наукових досліджень, проаналізували 1,6 тисячі викопних решток динозаврів, щоб оцінити швидкість видоутворення і зникнення шести основних сімейств динозаврів: анкілозаврів, цератопсидів, гадрозавридів, ромеозавридів, троодонтидів і тиранозаврових.

Науковці виявили, що різноманітність динозаврів почала скорочуватися приблизно 76 мільйонів років тому, тобто за 10 мільйонів років до падіння астероїда.

Вони припускають, що це повʼязано зі збільшенням темпів вимирання старіших видів, яким, можливо, не вистачало еволюційної новизни, тож вони були нездатні адаптуватися до мінливих умов навколишнього середовища.

Відтак екологічні та фізичні фактори могли стати каталізатором зникнення видів динозаврів у пізньому крейдяному періоді. Холодні температури, ймовірно, створювали проблеми, зокрема, для великих динозаврів, оскільки вони покладалися на теплий клімат для підтримки стабільної температури тіла.

"Якщо визначення статі у динозаврів залежало від температури, як у крокодилів і черепах, то зміна статі ембріонів могла спричинити втрату різновидів з похолоданням клімату в кінці крейдяного періоду", — говорять науковці.

Дані нового дослідження показують, що остаточне вимирання динозаврів можна пояснити виключно потужним зіткненням з астероїдом. Хоча вчені не можуть безпосередньо вказати на точні екологічні механізми, що лежать в основі впливу глобального похолодання на видоутворення і швидкість зникнення динозаврів.

Результати підтверджують ідею про те, що довгострокові зміни навколишнього середовища, ймовірно, зробили динозаврів схильними до зникнення навіть до падіння астероїда.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.