Лисичанськ отримав премію «Бельгійська спадщина за кордоном»

Комплекс споруд міста, що на Луганщині потрапив до п’ятірки номінантів конкурсу, який щорічно проходить за підтримки фонду короля Бельгії (Belgian Heritage Abroad Award 2017).

Диплом 22 лютого вручив місцевому краєзнавчому музею посол Бельгії в Україні Люк Якобс, повідомляє кореспондент Радіо Донбас Реалії, проекту Радіо Свобода.

 Будівля лікарні кінця 19-го століття, Лисичанськ

"Я дуже радий, що в Лисичанську є бельгійська спадщина. Наше керівництво було здивоване і вражене, що вона збереглася. І інформація про нього збереглася. Ми надалі будемо планувати, як підтримувати цю спадщину", – зазначив Якобс.

Наприкінці ХІХ-го століття бельгійські підприємці отримали від Російської імперії дозвіл інвестувати у промисловість регіону і побудували в місті повноцінний комплекс, який включав промислові та соціальні об’єкти.

Був збудований найбільший на той час в Європі содовий завод, а також вся необхідна для життя інфраструктура – лікарня, школа, будинки для будівельників та інженерів, а також гуртожитки для місцевих працівників. Всього було збудовано 33 об’єкти, з них до цього часу збереглися 30.

"Ми можемо помітити, що подібних архітектурних будівель в місті Лисичанську та прилеглих містах немає. Тобто був залучений іноземний капітал, іноземні інженери, і ці будівлі дуже відрізняються за своїм архітектурним стилем. В основному, все побудовано в стилі модерн", – розповіла директор Лисичанського краєзнавчого музею Ніна Бондар.

За її даними, лише 2 об’єкти сьогодні мають статус пам’ятника архітектури, решта навіть не перебуває на балансі міста, що може привезсти до втрати цих цінностей.

Нагадуємо, що днями на Донбасі встановили меморіальну дошку сотнику УНР.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.