Лисичанськ отримав премію «Бельгійська спадщина за кордоном»

Комплекс споруд міста, що на Луганщині потрапив до п’ятірки номінантів конкурсу, який щорічно проходить за підтримки фонду короля Бельгії (Belgian Heritage Abroad Award 2017).

Диплом 22 лютого вручив місцевому краєзнавчому музею посол Бельгії в Україні Люк Якобс, повідомляє кореспондент Радіо Донбас Реалії, проекту Радіо Свобода.

 Будівля лікарні кінця 19-го століття, Лисичанськ

"Я дуже радий, що в Лисичанську є бельгійська спадщина. Наше керівництво було здивоване і вражене, що вона збереглася. І інформація про нього збереглася. Ми надалі будемо планувати, як підтримувати цю спадщину", – зазначив Якобс.

Наприкінці ХІХ-го століття бельгійські підприємці отримали від Російської імперії дозвіл інвестувати у промисловість регіону і побудували в місті повноцінний комплекс, який включав промислові та соціальні об’єкти.

Був збудований найбільший на той час в Європі содовий завод, а також вся необхідна для життя інфраструктура – лікарня, школа, будинки для будівельників та інженерів, а також гуртожитки для місцевих працівників. Всього було збудовано 33 об’єкти, з них до цього часу збереглися 30.

"Ми можемо помітити, що подібних архітектурних будівель в місті Лисичанську та прилеглих містах немає. Тобто був залучений іноземний капітал, іноземні інженери, і ці будівлі дуже відрізняються за своїм архітектурним стилем. В основному, все побудовано в стилі модерн", – розповіла директор Лисичанського краєзнавчого музею Ніна Бондар.

За її даними, лише 2 об’єкти сьогодні мають статус пам’ятника архітектури, решта навіть не перебуває на балансі міста, що може привезсти до втрати цих цінностей.

Нагадуємо, що днями на Донбасі встановили меморіальну дошку сотнику УНР.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.