У Любліні спорудять пам’ятник "пароху Майданека" Омеляну Ковчу

У п'ятницю за таке рішення одностайно проголосували депутати ради міста Люблін.

Про це повідомляє "Kurier Lubelski".

о. Омелян Ковч з дітьми

"о. Ковч об'єднував усі народи: поляків, євреїв та українців. Мені б хотілося, щоб таких людей було більше" - сказав Генеральний консул України в Любліні Василь Павлюк.

Пам'ятник має постати в районі Дороги Мучеників Майданеку.

"Дуже хочеться, щоб пам'ятник був встановлений ще цього року, або на початку наступного" - заявив о. Степан Батрух, парох греко-католицької церкви у Любліні.

Планується, що монумент буде виконаний із грантіу та буде 2,5 метри заввишки. Вартуватиме близько мільйона злотих.

ДОВІДКА

Омелян (Еміліан) Ковч — священномученик УГКЦ, праведник України. Греко-католицький священик, що все своє життя присвятив допомозі ближньому. Будучи капеланом в Українській галицькій армії завжди перебував із вояками на передовій, щоб підтримати їх морально й фізично.

На парафіях, де він служив, одразу брався за організацію громадського та культурного життя парафіян. Проводив прощі та євхаристійні здвиги (собори) навіть у час радянської окупації. Був активним у суспільно-політичному житті українців, за що неодноразово переслідувався польською, радянською і нацистською владами.

Під час одного із своїх ув'язнень написав книгу — "Чому наші від нас втікають". Під час нацистської окупації допомагав євреям, врятував більше десятка осіб, зокрема відомого белзького рабина Арона Рокеаха.

Його допитували у тюрмі на Лонцького у Львові, де вимагали визнання вини і відмови від подальшого хрещення євреїв, а також відмови від протестів засудження дій нацистської влади. За свої дії був ув'язнений та відправлений до концтабору Майданек, де й помер та був спалений в крематорії.

Нагадуємо, що у січні в Римі вручили Відзнаку Блаженного Ковча за особистий приклад жертовності та гуманізму.

Більше про Омеляна Ковча читайте у публікаціях:

Омелян Ковч - священик концтабору Майданек

Омелян Ковч і Еміль Клугман у час людинонелюбства

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.