Малюнки пустелі Наска знищені вантажівкою

Славнозвісні пустельні малюнки у Перу, були пошкоджені, коли водій вантажівки випадково виїхав на них.

Як повідомляє Phys, це сталося минулого тижня.

 Наслідки руйнувань малюнку, через вантажівку. Фото: Міністерство культури Перу

Лінії, які віднесено до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, є величезними малюнками тварин і рослин, зроблених на землі близько 2000 років тому доінківською цивілізацією. Найкраще їх видно з неба.

Як повідомило Міністерство кульутури Перу – водій проігнорував попереджувальні знаки, коли він в’їхав до археологічної зони Наска.

"Вантажівка залишила глибокі відбитки шин на ділянці довжиною близько 100 метрів, і пошкодила частини трьох ліній геолгліфа", - йдеться в повідомленні.

Співробітники служби охорони затримали водія та подали проти нього звинувачення у місцевому відділку міліції.

В’їзд в археологічну зону суворо заборонено через крихкість грунту навколо ліній, і допускається лише при наявності спеціальних шин, створених на основі піни.

Лінії перетинають перуанську пустелю більше як на 500 квадратних кілометрах (200 квадратних миль).

Створені між 500 р. до Р.Х. та 500 після Р.Х. народом Наска, вони давно цікавили археологів, перш за все через свої розміри та ретельно намальовані фігури.

Деякі малюнки зображають живих істот, інші стилізовані рослини або фантастичних істот, ще інші геометричні фігури, що тягнуться на кілометри.

 Геогліф Мавпа у пустелі Наска. Фото: Світ мандрів

Це не перший випадок за останні роки, коли лінії Наска були пошкоджені.

У вересні 2015 року був затриманий мужчина, який після входу на територію пам’ятки написав своє ім'я на одному з геоглифів.

У грудні 2014 року активісти "Грінпіс" створили великі літери поруч з одним з геогліфів, відомим як "Колібрі", на яких можна було прочитати: "Час для змін! Майбутнє відновлено".

Протест викликав обурення з боку влади Перу, яка в той час вела переговори з ООН, спрямовані на подолання наслідків глобального потепління.

Нагадуємо, що у Гватемалі археологи знайшли руїни понад 60 тисяч невідомих будівель майя.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.