Малюнки пустелі Наска знищені вантажівкою

Славнозвісні пустельні малюнки у Перу, були пошкоджені, коли водій вантажівки випадково виїхав на них.

Як повідомляє Phys, це сталося минулого тижня.

 Наслідки руйнувань малюнку, через вантажівку. Фото: Міністерство культури Перу

Лінії, які віднесено до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, є величезними малюнками тварин і рослин, зроблених на землі близько 2000 років тому доінківською цивілізацією. Найкраще їх видно з неба.

Як повідомило Міністерство кульутури Перу – водій проігнорував попереджувальні знаки, коли він в’їхав до археологічної зони Наска.

"Вантажівка залишила глибокі відбитки шин на ділянці довжиною близько 100 метрів, і пошкодила частини трьох ліній геолгліфа", - йдеться в повідомленні.

Співробітники служби охорони затримали водія та подали проти нього звинувачення у місцевому відділку міліції.

В’їзд в археологічну зону суворо заборонено через крихкість грунту навколо ліній, і допускається лише при наявності спеціальних шин, створених на основі піни.

Лінії перетинають перуанську пустелю більше як на 500 квадратних кілометрах (200 квадратних миль).

Створені між 500 р. до Р.Х. та 500 після Р.Х. народом Наска, вони давно цікавили археологів, перш за все через свої розміри та ретельно намальовані фігури.

Деякі малюнки зображають живих істот, інші стилізовані рослини або фантастичних істот, ще інші геометричні фігури, що тягнуться на кілометри.

 Геогліф Мавпа у пустелі Наска. Фото: Світ мандрів

Це не перший випадок за останні роки, коли лінії Наска були пошкоджені.

У вересні 2015 року був затриманий мужчина, який після входу на територію пам’ятки написав своє ім'я на одному з геоглифів.

У грудні 2014 року активісти "Грінпіс" створили великі літери поруч з одним з геогліфів, відомим як "Колібрі", на яких можна було прочитати: "Час для змін! Майбутнє відновлено".

Протест викликав обурення з боку влади Перу, яка в той час вела переговори з ООН, спрямовані на подолання наслідків глобального потепління.

Нагадуємо, що у Гватемалі археологи знайшли руїни понад 60 тисяч невідомих будівель майя.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.