АНОНС: Виставка «Майдан: простір творчості»

Як воно, працювати над дипломним твором або курсовим проектом, коли в місті – революція? Якими можуть бути студентські роботи 2013–2014 навчального року?

74 творчі проекти, робота над якими припала на революційний час, показує виставка "Майдан: простір творчості".

 

Зокрема на виставці представлені:

· серія з 12 плакатів "Апостоли гідності". Масштабна фотосесія об’єктів Майдану, що вишиковує стрій щитів – уособлення захисників Майдану поряд зі священними гаслами-посланнями, які були сенсом життя героїчних оборонців;

· календарі на тему Майдану;

· серія акцидентних абеток "Автограф Майдану". Використано прототипи шрифтів, застосовуваних майданівцями в різний спосіб і на різному матеріалі;

· експериментальний макет книги з металу "Карби Майдану";

· плакати, присвячені російській інформаційній і військовій агресії.

Час: 6 лютого, вівторок, 16.00.

Експозиція діятиме: з 6 до 25 лютого, крім вівторків, із 12.00 до 19.00. Вхід вільний.

Місце: Центральний будинок художника, 3-й поверх, вул. Січових стрільців, 1–5, м. Київ.

Організатори та партнери: Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, майстерня графічного дизайну НАОМА професора Віталія Шості, Український інститут національної пам’яті.

Контакт: прес-служба Національного музею Революції Гідності, maidanmuseum@gmail.com, тел. (067) 508-26-39, (093) 503-72-88, (099) 717-59-95

Нагадуємо, що впродовж лютого в ТЦ GLOBUS діє мистецький проект Івана Пішти "Спогади на полотні".

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".