Американсько-український історик став лауреатом Шевченківської премії

Автор історичних бестселерів з історії України Сергій Плохій став лауреатом Шевченківської премії.

 Сергій Плохій

Про це повідомив член Комітету з національної премії ім. Тараса Шевченка Ростислав Семків на своїй сторінці у "Фейсбуці".

 Обкладинка книги, лауреата Шевченківської премії

Премію Плохій отримав у галузі "пубілцистика" за книгу "Брама Європи" (2015, український переклад 2016). Науково-популярна книга охоплює історію України за 2500 років – від Геродота і до анексії Криму.

Рішення Комітету ще має затвердити Президент України.

Сергій Плохій — професор історії і директор Українського наукового інституту Гарвардського університету, один із провідних фахівців з історії Східної Європи, входить до наукової ради Українського історичного журналу.

Автор дев’яти книг, зокрема новаторського за підходом до історії України видання "Брама Європи", а також книжки "Остання імперія", відомої новою інтерпретацією останніх місяців життя Радянського Союзу.

Більше про творчість Сергія Плохія:

Як вбили Бандеру. Розслідування з Гарварда 

"Убивство у Мюнхені". Уривки з документального бестселера

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.