Пошуковці рятують від знищення українські могили в Чехії

Команда проекту "Незнаному воякови" за результатами експедиції, що відбулась наприкінці минулого року, продовжує укладати інвентарну таблицю українських поховань у Чехії.

Про це повідомляє "Гал-Інфо" з посиланням на ГО "Українська галицька асамблея".

Команда проекту "Незнаному воякови". Фото: Українська галицька асамблея 

Наразі триває робота над ідентифікацією могил української дільниці Ольшанського кладовища. Пошуковці уже опрацювали інформацію з 58 українських могил цього найбільшого цвинтаря Праги, де налічується понад 2 млн поховань.

З попередніми результатами експедиції можна буде ознайомитися в таблиці, яка містить перелік похованих, їх біограми і що найважливіше – світлини актуального стану могил. Учасники проекту закликають усіх небайдужих допомогти із доповненням та верифікацією даних, вміщених до цього інвентаря.

Координатор проекту Іван Щурко зазначає: "Коли ми робили первинну інвентаризацію, то одна із характеристик, яку ми для себе визначали, наскільки пам’ятник перебуває під загрозою руйнації. І більшість з оглянутих нами могил — закинуті.

В умовах чеського законодавства є велика небезпека, що вони можуть бути зруйновані під нові поховання. І це може бути непоправною втратою. Ці побоювання були предметом розмови з Надзвичайним і Повноважним Послом України в Чеській Республіці Євгеном Перебийносом.

Під час візиту ми говорили і про інвентаризацію поховань, і про звернення до чеського уряду та низки державних установ. І так виглядає, що посольство допоможе нам реалізувати цю ініціативу в Чехії".

 Одна з могил на Ольшанському кладовищі у Празі. Фото: Українська галицька асамблея

Віталій Ляска додає, що "наступним кроком має стати створення інтерактивної мапи могил, монументів, цвинтарів за межами України. Якщо все вдасться, то не будемо обмежуватися лише Чехією, оскільки є велика кількість поховань у Польщі та в інших країнах.

Ситуація із надгробками наших вояків у Західній Європі, нібито трохи краща, але без польових досліджень й такі висновки робити поспішно. І відповідно подальша перспектива — об’єднати зусилля з небайдужими ініціативами задля впорядкування цвинтарів та створення інтерактивних мап із їхньою локалізацією у всіх країнах світу".

ГО "Західно-Український центр історичних досліджень" нагадує, що триває постійний збір пожертв на реалізацію проектів їхньої ініціативи.

Для пожертв у гривнях ЄДРПОУ 36873785 р/р 2600901962186

Для пожертв у євро Intermediary: KBC BANK NV, Brussels, Belgium

SWIFT: KREDBEBB

Beneficiary`s bank JSC "KREDOBANK" Lviv, Ukraine SWIFT: WUCBUA2X

Beneficiary: Acc 2600901962186 name HO ZUCID

Призначення платежу: "Благодійна пожертва на статутну діяльність організації"

Іван Щурко - 0964447353

Тарас Чолій – 0673416393

Нагадуємо, що нещодавно волонтери відшукали могилу сотника Армії УНР і діяча ОУН у Люксембурзі.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.