Волонтери відшукали могилу сотника Армії УНР і діяча ОУН. ФОТО

Благодійний фонд "Героїка" відшукав могилу сотника Армії УНР і співзасновника ОУН Осипа Твердовського.

Про це повідомляється на сторінці "Героїки" у "Фейсбуці".

Тривалий час було відомо лише про населений пункт, де упокоївся Твердовський, - м. Еш-сюр-Альзетт у Люксембурзі.

8 березня 2018 року волонтерка "Героїки" Олена Подобєд-Франківська змогла розшукати довідку про смерть О. Твердовського, а згодом і знайти саму могилу.

Сотник Твердовський похований на міському кладовищі Святого Йозефа за адресою: Rue du Cimetière, 4059 Esch-sur-Alzette, реєстраційний номер №17055. Могила розташована у лівій частині кладовища, сектор №89.

 

Місце поховання оплачено українкою зі США до 2032 року. В одній могилі з Осипом Твердовським похований Олекса Чуб (1897 - 1984), ймовірно сотник Армії УНР.

 

ДОВІДКА:

Твердовський Осип Матвійович (01.11.1891, Чернігівська губ., м. Ніжин - 16.04.1930, Люксембург, м. Еш-сюр-Альзетт) -
сотник, комендант саморобного панцерного потяга "Помста".

Рідний брат Матвія Матвійовича Твердовського. Походив з заможної сім’ї. Початкову і середню освіту здобув у Ніжині. Першу світову війну зустрів у 176-му Переволоченському полку, в якому скінчив старшинську школу. Поранений під час бойових дій.

 

З 1917 року бере участь в українізації російських частин. Як комендант українізованого куреня поранений у боях під Тернополем у голову, потрапляє до лікарні у Київ, звідки під час наступу військ Муравйова тікає до рідного Ніжина. Тут зі старшим братом Матвієм організовує відділи Вільного козацтва.

У 1918 році закінчив Інструкторську школу старшин у Києві, одержав призначення до новосформованої 3-ї пішої дивізії ІІ-го Подільського корпусу в Умані. У складі 12-го пішого Брацлавського полку 07.07.1918 року переїздить до м. Тульчин, очолює інструкторську підстаршинську школу.

Під час Антигетьманського повстання переходить на бік Директорії. Після смерті брата стає комендантом саморобного панцирного потяга "Помста" (збудованого на станції Конотоп). Восени 1919 року потрапляє до польського полону (утримувався в таборах Ланцут і Берестя).

З квітня 1920 року - у складі 6-ї стрілецької дивізії, знову служить на броньовику. 21.11.1920 року інтернований у Польщі (табори Вадовіце, Стшалково).

Весною 1922 року Твердовський намагається нелегально перейти кордон в Україну. Після невдалої спроби переїздить до Франції. Працює на копальнях та фабриках. Оселяється у Люксембурзі, м. Еш-сюр-Альзетт.

Співзасновник Легії українських націоналістів (ЛУН) і ОУН у Люксембурзі. Стає відпоручником Проводу українських націоналістів на країни Бенелюксу та суміжні терени Франції. Відзначається сучасниками як видатний український меценат і щедрий благодійник.

Через загострення старої рани в голові лягає на операційний стіл. Після невдалої операції 12 днів мучиться і вмирає. Похований з великими почестями на міському цвинтарі в присутності чисельної української громади. Товариство Запорожців збирало кошти на встановлення пам’ятника.

Нагадаємо, в місті Сватовому на Луганщині відкрили меморіальну дошку на честь підполковника Армії Української Народної Республіки Дмитра Ліницького.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.