ІПН Польщі уклав угоду про співпрацю з трьома українськими архівами

Інститут національної пам’яті Польщі отримає доступ до документів у справі "Польської операції" НКВД в 1937-1938 роках, що зберігаються в державних архівах Одеської, Вінницької та Хмельницької областей.

Про це повідомляє Польсько-український портал.

Відповідну угоду про співпрацю підписали 26 березня у Варшаві президент Інституту національної пам’яті Польщі Ярослав Шарек і директори українських державних архівів в Одесі, Вінниці та Хмельницькому – Лілія Білоусова, Юрій Легун та Володимир Байдич. 

Мета договору – реалізація довгострокової програми оцифрування архівних документів з історії українсько-польських відносин, зокрема з історії політичних репресій які відбувалися за радянських часів; налагодження професійних зв’язків, обмін досвідом у різних напрямках роботи і модернізації архівних установ, – інформує сайт Державного архіву в Одеській області.

Фото: ipn.gov.pl

Оцифрування має охопити, зокрема, так звану польську операцію НКВД 1937– 1938 років, унаслідок якої комуністи вбили щонайменше 111 тисяч поляків на терені колишнього Радянського Союзу, додає Польське радіо. Окрім наукової цінності та слідчої інформації, документи з українських архівів дозволять встановити долю польських жертв НВКД, яка досі залишається таємницею для багатьох їхніх рідних.

"Польща й Україна пов’язані століттями сусідства – важкого, але й такого, яким можемо пишатися", – зазначив Ярослава Шарек. Він наголосив, що завдяки співпраці з українськими архівами було опубліковано тисячі сторінок досліджень польською та українською мовами, зокрема, торік вийшли публікації ІНП Польщі "Організація українських націоналістів у Польщі з 1944 по 1950 р Ліквідація керівних структур".

Ярослав Шарек зауважив, що, попри складнощі в питаннях увічнення пам’яті чи проведення ексгумаційних робіт, є інші теми, в яких необхідно співпрацювати.

"Ми сусіди, і важке минуле не може розділити нас, тим паче, що Україна також є жертвою тоталітарного режиму – більшовизму, комунізму. Пам’ятаємо про жертв Великого терору, драму мільйонів жертв", – сказав президент ІНП Польщі, додавши, що Україна та Польща невдовзі відзначатимуть важливі ювілеї спільної історії, як-от річницю підписання 1920 року угоди між маршалом Юзефом Пілсудським і лідером Української Народної Республіки та головнокомандувачем її військ, союзником Польщі у війні з більшовиками Симоном Петлюрою.

За словами директора Архіву ІПН Польщі Мажени Крук, завдяки цій домовленості ІНП отримає від кількох до кільканадцяти тисяч індивідуальних і групових справ, які НКВД заводив на поляків. У них міститься інформація про жертви, протоколи їх допитів, а також звинувачення та смертельні вироки.

Польські архівісти поїдуть в Україну, щоб оцифрувати документи, вже у квітні-травні, а перші матеріали вже цього року стануть доступними журналістам, науковцям і рідним жертв.

"IНП Польщі співпрацює з архівом СБУ, але це новий етап: ми вперше побачимо документи щодо жертв репресій – поляків. Передовсім ми зацікавлені в документах жертв "Польська операція НКВД" 1937-1938 років, але наша мета полягає в тому, щоб зібрати копії документів, які свідчать про репресії усього комуністичного періоду" – пояснила Мажена Крук, додавши, що польський Інститут національної пам’яті не обмежиться трьома регіональними архівами України, він хоче зібрати всі можливі документи на цю тему.

Окрім підписання договорів, у програмі перебування українських архівістів у Варшаві – практична робота й обмін досвідом в Архіві ІНП (ознайомлення з репрографічним залом, методикою та результатами оцифрування, консервації та зберігання архівних документів тощо) та відвідування Музею проклятих солдатів і політв’язнів Польської Народної Республіки.

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.