ІПН Польщі уклав угоду про співпрацю з трьома українськими архівами

Інститут національної пам’яті Польщі отримає доступ до документів у справі "Польської операції" НКВД в 1937-1938 роках, що зберігаються в державних архівах Одеської, Вінницької та Хмельницької областей.

Про це повідомляє Польсько-український портал.

Відповідну угоду про співпрацю підписали 26 березня у Варшаві президент Інституту національної пам’яті Польщі Ярослав Шарек і директори українських державних архівів в Одесі, Вінниці та Хмельницькому – Лілія Білоусова, Юрій Легун та Володимир Байдич. 

Мета договору – реалізація довгострокової програми оцифрування архівних документів з історії українсько-польських відносин, зокрема з історії політичних репресій які відбувалися за радянських часів; налагодження професійних зв’язків, обмін досвідом у різних напрямках роботи і модернізації архівних установ, – інформує сайт Державного архіву в Одеській області.

Фото: ipn.gov.pl

Оцифрування має охопити, зокрема, так звану польську операцію НКВД 1937– 1938 років, унаслідок якої комуністи вбили щонайменше 111 тисяч поляків на терені колишнього Радянського Союзу, додає Польське радіо. Окрім наукової цінності та слідчої інформації, документи з українських архівів дозволять встановити долю польських жертв НВКД, яка досі залишається таємницею для багатьох їхніх рідних.

"Польща й Україна пов’язані століттями сусідства – важкого, але й такого, яким можемо пишатися", – зазначив Ярослава Шарек. Він наголосив, що завдяки співпраці з українськими архівами було опубліковано тисячі сторінок досліджень польською та українською мовами, зокрема, торік вийшли публікації ІНП Польщі "Організація українських націоналістів у Польщі з 1944 по 1950 р Ліквідація керівних структур".

Ярослав Шарек зауважив, що, попри складнощі в питаннях увічнення пам’яті чи проведення ексгумаційних робіт, є інші теми, в яких необхідно співпрацювати.

"Ми сусіди, і важке минуле не може розділити нас, тим паче, що Україна також є жертвою тоталітарного режиму – більшовизму, комунізму. Пам’ятаємо про жертв Великого терору, драму мільйонів жертв", – сказав президент ІНП Польщі, додавши, що Україна та Польща невдовзі відзначатимуть важливі ювілеї спільної історії, як-от річницю підписання 1920 року угоди між маршалом Юзефом Пілсудським і лідером Української Народної Республіки та головнокомандувачем її військ, союзником Польщі у війні з більшовиками Симоном Петлюрою.

За словами директора Архіву ІПН Польщі Мажени Крук, завдяки цій домовленості ІНП отримає від кількох до кільканадцяти тисяч індивідуальних і групових справ, які НКВД заводив на поляків. У них міститься інформація про жертви, протоколи їх допитів, а також звинувачення та смертельні вироки.

Польські архівісти поїдуть в Україну, щоб оцифрувати документи, вже у квітні-травні, а перші матеріали вже цього року стануть доступними журналістам, науковцям і рідним жертв.

"IНП Польщі співпрацює з архівом СБУ, але це новий етап: ми вперше побачимо документи щодо жертв репресій – поляків. Передовсім ми зацікавлені в документах жертв "Польська операція НКВД" 1937-1938 років, але наша мета полягає в тому, щоб зібрати копії документів, які свідчать про репресії усього комуністичного періоду" – пояснила Мажена Крук, додавши, що польський Інститут національної пам’яті не обмежиться трьома регіональними архівами України, він хоче зібрати всі можливі документи на цю тему.

Окрім підписання договорів, у програмі перебування українських архівістів у Варшаві – практична робота й обмін досвідом в Архіві ІНП (ознайомлення з репрографічним залом, методикою та результатами оцифрування, консервації та зберігання архівних документів тощо) та відвідування Музею проклятих солдатів і політв’язнів Польської Народної Республіки.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.