Полки Нацгвардії одержали імена Богуна та Вишневецького

Відповідні укази Президент України Петро Порошенко підписав 26 березня з нагоди 4-ї річниці відродження Національної гвардії України.

Про це повідомляє офіційний сайт Президента України.

8-й полк оперативного призначення НГУ одержав почесне найменування на честь Івана Богуна (? –1664) – козацького полковника у війську гетьмана Богдана Хмельницького.

19-й полк оперативного призначення віднині іменуватиметься на честь Дмитра Вишневецького (бл. 1517–1563/1564) – українсько-литовського православного шляхтича Великого князівства Литовського, козацького ватажка. 1556 року Вишневецький збудував фортецю на о. Мала Хортиця – прообраз Запорізької Січі.

 Фото: president.gov.ua

Нові назви надані гвардійцям "з метою відновлення історичних традицій національного війська, увічнення пам’яті українців, які зробили значний внесок у створення та розвиток держави, а також захист її територіальної цілісності й незалежності, національно-патріотичного виховання особового складу Національної гвардії України".

Під час урочистостей з нагоди 4-ї річниці Національної гвардії в Міжнародному міжвідомчому багатопрофільному центрі підготовки підрозділів НГУ Петро Порошенко вручив прапори частин командирам відповідних полків.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.