У Києві викрали бюст Лесі Українки з фасаду її музею

Цинічно, вночі - коментують в музею.

Як повідомляє "Громадське", про це інформує прес-служба Музею видатних діячів української культури у Facebook.

 

"3 березня, вночі, було цинічно вкрадено бюст Лесі Українки з пам’ятною дошкою, який вже понад 40 років прикрашав і виділяв меморіальний будинок в Києві по вул. Саксаганського, 97. Тут з 1899 по 1909 мешкала Леся Українка та її родина, а з 1960 р. працює музей поетеси", - йдеться у повідомленні.

Правоохоронці відкрили за цим фактом кримінальне провадження.

Вкрадений бюст письменниці та пам’ятна дошка унікальні в своєму роді. Вони виконані з бронзи та складають єдину композицію.

Ця скульптурна композиція була встановлена в 1971 р. до 100-ліття від дня народження письменниці.

Автори роботи — скульптор Галина Кальченко та архітектор Анатолій Ігнащенко — знані митці, народні художники України та лауреати Національної премії імені Тараса Шевченка.

 

Тепер на фасаді меморіального будинку залишилися шматки арматури й отвори, де було надійне кріплення, що тримало важку конструкцію.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.