В Австрії планують знести будинок, де народився А. Гітлер

Австрійський уряд хоче знести триповерховий будинок у місті Браунау-ам-Інн, так як він став місцем паломництва для неонацистів.

Про це повідомляє ВВС.

У будинку на Зальцбургер-форштадт, 15 батьки Гітлера прожили всього три тижні. Фото: ВВС

Майбутнє будинку активно обговорюється в Австрії в останні роки. Одна частина суспільства виступає за знесення споруди, друга вважає, що треба залишити будівлю і знайти їй застосування.

Але, як заявив міністр внутрішніх справ Австрії Вольфганг Соботка, група експертів вирішила, що будинок необхідно знести. Від нього залишиться тільки фундамент.

Зараз на будинку або поряд з ним немає ніяких згадок про те, що в ньому народився Гітлер. Біля входу в будівлю встановлено меморіальну дошку з написом: "За мир, свободу і демократію. Ні фашизму. Мільйони полеглих нагадують нам про це". Ім'я Гітлера там не згадується.

На місці знесеного будинку побудують нову будівлю, в якій будуть розташовані адміністративні структури або благодійна організація.

 Біля будинку встановлено меморіальну дошку в пам'ять про загиблих від рук нацистів. Фото: ВВС

Будинок, в якому народився Гітлер, був предметом судового спору протягом декількох років. Австрійський уряд орендував будівлю у його власниці з 1972 року.

У ньому знаходився центр для людей з обмеженими можливостями. В останні роки вартість оренди становила 4,8 тис. євро на місяць.

Власниця відмовлялася продавати будинок владі і навіть не дозволяла зробити в ньому капітальний ремонт. У зв'язку з цим з 2011 року будівля пустувала. У підсумку депутати вирішили прийняти закон, який дозволить їм примусово вилучити будівлю і виплатити власниці компенсацію.

"За останні роки ми прийшли до висновку, що експропріація – єдиний спосіб уникнути того, щоб цей будинок використовувався прихильниками нацистів [як місце для поклоніння]", - заявляв раніше прес-секретар міністерства внутрішніх справ Австрії Карл-Хайнц Грюндбек.

Батьки Гітлера прожили в будинку на Зальцбургер-форштадт всього три тижні, а потім переїхали. Коли Гітлеру було три роки, сім'я виїхала з Браунау-ам-Інн.

Нагадуємо, що у січні мерседес Гітлера хотіли продати на аукціоні.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.