У Тернополі проведуть розкопки старої гімназії

Відкопати старий фундамент зруйнованої гімназії планує міська рада. Окрім того, на цьому місці встановлять пам'ятник гімназисту.

Про це повідомляє видання "20 хвилин".

 Стара поштівка із зображенням сучасної вулиці Сагайдачного. Фото: "20 хвилин".

Цьогоріч у міській раді планують відновити чимало історичних пам’яток, які були втрачені за часів війни.

"Ми плануємо частково відкрити фундамент української гімназії, яка була розташована біля пам'ятника Франка на вулиці Сагайдачного, - розповів заступник міського голови Леонід Бицюра.

Фунтамент гімназії зберігся під землею. Ідея така, щоб відкопати частину муру і закрити його під скло. Також плануємо поставити макет будівлі самої гімназії, а поруч встановити пам'ятник гімназиста за партою, за яку також зможе сісти турист".

Коли точно в Тернополі відкриють ще одну туристичну візитівку, чиновник наразі не знає.

Довідка. Перша тернопільська гімназія — колишній середній навчальний заклад у Тернополі. Будівля знаходилась на місці, де в 1995 році встановили пам'ятник Іванові Франку(вулиця Гетьмана Сагайдачного).

Заснована як навчальний заклад з німецькою мовою навчання (міністерське розпорядження від 11 вересня 1848 року № 5843). Іван Пулюй разом з братами Олександром та Володимиром Барвінськими під час навчання у цій гімназії стали співзасновниками та активними діячами таємного товариства української молоді "Громада".

Львівський греко-католицький митрополит Михайло (Левицький) добився появи 31 липня 1851 року цісарського вердикту, на основі якого у державних гімназіях у Львові, Самборі, Перемишлі, Станіславові, Тернополі і Бережанах ввели викладання релігії українською мовою.

У 1884 році гімназія стала називатись вищою. Після окупації Польщею ЗУНР викладовою мовою надалі була польська. Принаймні з 1925 року називалась Державна гімназія № 1 імені Вінцента Поля, який навчався в Тернопільській гімназії єзуїтів. Під час нацистської окупації тут діяв військовий шпиталь для німецьких солдатів. Будинок гімназії зруйнований під час боїв за місто у 1944 році.

Нагадуємо, що у Тернополі планують відновити підземний храм.

3 радянських міфи про кримських татар. Деконструкція

Концепція «татар-зрадників» — одна з ключових складових загальноросійського міфу про «исконно русский Крым». Без звинувачення кримських татар у «масовій зраді» неможливе обґрунтування депортації, а без виправдання цього злочину — неможливо пояснити тотальну русифікацію півострова. Усе це є лише спробами виправдати один із багатьох сталінських геноцидів.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.