Вчені розповіли про походження золотого скарбу із Карамболо

Іспанські вчені заявили про те, що загадкові золоті прикраси зі скарбу, який був виявлений недалеко від Севільї, були виготовлені місцевими жителями, а не фінікійцями, як стверджувалося раніше.

Про це повідомляє видання "Багнет".

Скарб із Карамболо. Фото: "Багнет"

Скарб на пагорбі Ель Карамболо був виявлений у 1958 році. Він складається з 21 золотої прикраси ювелірної роботи, загальна вага – близько трьох кілограм. Їх закопали в керамічному горщику, можливо в межах якогось святилища.

Вчені датували скарб з Карамболо періодом 2770-2500 років назад. З моменту знахідки між дослідниками не вщухають суперечки з приводу того, звідки взялися скарби. За однією версією – вони місцевого походження, за іншою – їх привезли фінікійці, які незадовго до цього з'явилися на півострові.

Тепер же вчені з університету Уельви вивчили прикраси з допомогою мас-спектрометра. Також вчені проаналізували співвідношення ізотопів свинцю у сплаві. Різна кількість домішок у сплавах дозволяє приблизно визначити місце походження руди.

І мас-спектрометрії, й ізотопний аналіз показали схожі результати – прикраси з Карамболо були зроблені з місцевого золота, видобутого неподалік. Дослідники припускають, що, можливо, скарби з Карамболо були переплавлені з більш древніх артефактів, які ховали разом з покійними в Валенсіне-де-ла-Консепсьон.

Нагадуємо, що недавно у Греції знайшли візантійський скарб.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.