На Прикарпатті знайшли закинутий будинок, де діяло підпілля УГКЦ. ФОТО

В Івано-Франківській області, у Майданському лісництві, знайшли закинутий будинок пасічника, де свого часу діяло підпілля УГКЦ.

Про це повідомляє "Гал-інфо"  з посиланням на монаха-студита, отеця-доктора Юстина Бойко.

 Фото: о. Юстин Бойко

Будинок виявив брат о. Юстина. Тепер брати Бойки мають намір самотужки відновити це унікальне і дуже пам’ятне для українців місце.

"Підпілля УГКЦ – часи, які відходять у забуття. Мій брат Михайло Бойко перебував у робочих питаннях у Майданському лісництві привіз звідти унікальні світлини, які розбудили у мені спогади.

На фото будинок пасічника. А насправді це був центр підпільної Церкви, у якому діяв ісповідник віри о. Михайло Косило. Офіційно він діяв як пасічник Делятинського лісокомбінату. Саме ця професія дозволяла йому і офіційно працювати на роботі, і бути повноцінним священиком УГКЦ.

 Фото: о. Юстин Бойко

Ми з братом плануємо відновити це місце. Хто бажав би поділитися спогадами, прошу написати про це. І ще одне, але дуже важливе! Ця унікальна підпільна каплиця зберіглася тільки і виключно завдяки одному лісникові Майданівського лісництва", - написав отець Юстин Бойко.

 Фото: о. Юстин Бойко

Варто додати, що отець Михаїл Косило справив вирішальний вплив на священиче покликання Блаженнішого Святослава (Шевчука). Про це неодноразово говорив сам Глава УГКЦ.

Нагадуємо, що у Тернополі планують відновити підземний храм.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.