Археологи знайшли шулерський гральний кубик віком 600 років

На півдні Норвегії археологи знайшли гральний кубик для шахраювання, якому 600 років. Замість програшних боків – двійки та одиниці – невідомий майстер вирізьбив на ньому ще одну п’ятірку та четвірку.

Про це повідомляє "Сегодня. Lifestyle".

За словами норвезьких археологів, гральний кубик могли загубити або викинути навмисно. Область Бергена, де виявили знахідку, свого часу мала численне населення.

Фото: Angela Weigand, UiB

Раніше в різних районах уже знаходили 30 подібних кубиків, але цей – перший шахрайський.

За шахраювання під час гри в цьому місті за часів Середньовіччя могли відідбрати всі гроші з грального стола й додатково накласти штраф на кожного гравця незалежно від вини чи невинуватості в шахраюванні.

Нагадаємо, на аукціоні в Парижі продали  два скелети динозаврів за 1,4 мільйона євро за кожен.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.