У словацькому барі знайшли срібні монети XV—XVII століття з 15 держав Європи. ФОТО

У підвалі пивбару "Hostinec" в м. Кошице у Словаччині знайшли монети XV—XVII століття на десятки тисяч євро. Скарб віддадуть державі.

В одній з найвідоміших будівель на Головній вулиці словацького міста Кошице — Левоцькому домі (Levocsky Dom), де нині містяться готель, паб і пивоварня, випадково виявили схованку зі скарбом, повідомляє mukachevo.net.

 Фото: mukachevo.net

Cпіввласник пивоварні Петер Шкріпко розповів, що планував розширити виробничі потужності.

"Оскільки Левоцький дім має статус пам'ятника національного значення, ми мали замовити від держави археологічні дослідження. Компанія, яка проводила дослідження зробила вісім зондів, і в одному з них знайшли срібні монети. Подальші розкопки тривали близько місяця", — розповів Шкріпко.

Загалом у схованці знайшли понад 500 різних срібних монет XV—XVII століття з 15-ти держав, які існували у той час у Центральній Європі.

 Підвал бару, де знайшли скарб. Фото: mukachevo.net

Найбільше серед них монет часів короля Речі Посполитої Сигізмунда III (1566—1632). Саме в лавах військ цього праивтеля українські козаки під командуванням гетьмана Петра Сагайдачного брали участь у війні з Московським царством1609—1618.

Також у скарбі виявили монети короля Угорщини та Чехії Матяша II Габсбурга (1557—1619), а також монети Габора Бетлена (1580—1629) — князя Трансільванії та короля Угорщини, очільника антигабсбургського повстання. За відмову від угорської корони він одержав значну частину території Словаччини та Підкарпатської Русі (у тому числі міста Ужгород і Мукачево).

Фото: mukachevo.net 

Крім цього, у першому шарі виявлено 120 монет з XVI—XVIII століть, більшість із яких належить до часів правління Леопольда I (1640—1705) та Яна II Казимира (1609—1672), короля Речі Посполитої. У іншому шарі — монети карбовані за часів князя Трансільванії й керівника національно-визвольної війни угорського народу 1703—1711 років Ференца Ракоці ІІ (1676—1735).

Окрім монет ахеологи знайшли сотні керамічних келихів та фішки для азартних ігор.

 Фото: mukachevo.net

"Ці знахідки підтверджують, що Левоцькій дім є найстарішою будівлею у Кошице", — каже Петер Шкріпко.

Для власника пивоварні археологічне дослідження коштувало 11000 євро, за яке він сплатив з власних коштів. Знайдений скарб, згідно із законами Словаччини, належить державі.

Єдине, чого бажає пан Шкріпко, аби знайдені скарби, які коштують десятки тисяч євро, залишилися в Кошицькому музеї, а не були забрані до Братислави.

ДОВІДКА:

Левоцький дім — збережена в ідеальному стані середньовічна будівля XV століття з найстарішим трактиром у Словаччині, який працює з 1569 року. Тут також розташовується найстаріший діючий готель у країні.

Нагадаємо, громадянин України намагався вивезти до Польщі 375 старовинних монет.

Музей у Кошице експонує унікальні шоломи бронзової доби, які знайшов місцевий грибник. 

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.