АНОНС: Презентація "Археологічні таємниці: готи в Україні"

Видавництво "Смолоскип" і книгарня "Є" запрошують 10 квітня на презентацію книжки Володимира Тиліщака "Готи над Гнізною" в Києві.

"Готи над Гнізною" - це науково-популярна розвідка, присвячена прадавньому поселенню на території сучасної Тернопільщини, відкритому археологами. Чи багато ми знаємо про те, що відбувалося на наших землях у часи пізньої Римської імперії? Володимир Тиліщак знайомить як із історичними загадками, так і з духом, колоритом археологічної праці.

 

Учасники презентації: Володимир Тиліщак, Ростислав Терпиловський, Оксана Гопкало, Сергій Підмогильний. Модератор – Ростислав Семків.

10 квітня, середа, 19.00

Місце: книгарня "Є", Київ, вул. Лисенка, 3 (метро "Золоті Ворота").

Організатори: книгарня "Є" і видавництво "Смолоскип".

Вхід вільний.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Злука: від Фастівської угоди до Варшавського договору

Не важливо, що до Соборності дві частини України йшли через тривалі переговори, суперечки та образи. Не важливо, що практичний наслідок Злуки - це незначна військова та економічна взаємодопомога. Не важливо, що практичне втілення Соборності зупинилось ледь розпочавшись.
Цінність Акту Злуки - у його символічності: українці таки єдині попри усілякі розбіжності у політичних поглядах.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.