АНОНС: Кияни закликатимуть Київраду ухвалити рішення про археологічний музей на Поштовій площі

17 квітня в Київській міській раді відбудеться голосування щодо поверення частини Поштової площі у власність міста. Активісти закликають на акцію на підтримку цього рішення.

Ідеться про ділянку Поштової площі, на якій археологи знайшли квартал середньовічного Києва ХІ-ХІІ ст. Розкопки проводилися в рамках підготовчих робіт до побудови торговельно-розважального центру ТОВ "Хенсфорд-Україна".

Комітет Верховної Ради з питань культури і духовності 8 листопада 2017 року  ухвалив рішення призупинити будівельні роботи до завершення розкопок і створення музею.

26 грудня 2017 року його підтримала  постійна комісія Київської міської ради з питань власності. Міські депутати одностайно підтримали проект рішення "Про забезпечення збереження пам'ятки археології місцевого значення і розміщення музею на ділянці прибережного міського кварталу Середньовічного Києва (ХІ-ХІХ ст.) на Поштовій площі в Києві".

 

25  січня 2018 року свою одноголосну підтримку створенню археологічного музею на Поштовій висловила й постійна комісія Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування. 

Щоб створити музей, згідно з проектом рішення, необхідно припинити договір з інвестором будівництва підземного ТРЦ на Поштовій площі. Після цього треба прийняти об'єкт незавершеного будівництва в комунальну власність.

Остаточне рішення про це ухвалюватимуть депутати на пленарному засіданні Київради 17 квітня.

"Поштовій площі потрібен кожен. Друже, дуже просимо: відклади роботу, приходь сам, приводь близьких, розповідай усім, кому можливо. Приходь з дітьми!!! Вони повинні побачити, як всі ми разом створюємо нашу справжню історію. Вони повинні зрозуміти, хто є хто в цьому місті. Тому що саме їм в ньому жити", — закликають організатори акції Аннабелла Моріна й Ганна Нароніна. 

17 квітня, вівторок, 12.00

Місце: Київська міська рада (вул. Хрещатик, 36) Акція буде проходити і на вулиці, і в кулуарах Київради на 4 поверсі.

Організатор: "Збережи старий Київ". 

Для участі в акції необіхдно зголоситися в приватні повідомлення Аннабеллі Моріній у "Фейсбуці".

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.