Депутати Київради замість торгового центру на Поштовій площі хочуть музей

Постійна комісія Київської міської ради з питань власності у вівторок одностайно підтримала проект рішення "Про забезпечення збереження пам'ятки археології місцевого значення і розміщення музею на ділянці прибережного міського кварталу Середньовічного Києва (ХІ-ХІХ ст.) на Поштовій площі в Києві".

Про це повідомляє "Лівий берег".

Згідно з проектом рішення, комунальна організація "Музей історії міста Києва" повинна оформити право постійного користування земельними ділянками орієнтовною площею 0,83 га, розташованими в межах вулиці Набережно-Хрещатицької, Набережного шосе, Боричевого узвозу і Володимирського узвозу. Там пропонують розмістити музей.

Щоб створити музей, згідно з проектом рішення, необхідно припинити договір з інвестором будівництва підземного ТРЦ на Поштовій площі. Після цього треба прийняти об'єкт незавершеного будівництва в комунальну власність.

"Існує інвестор, який фінансує роботи, і це передбачає функціонування багатофункціонального торгового комплексу. І власника там, взагалі-то, немає, тому що навіть не оформлена земля. Йдеться про принципове і фундаментальне питання для столиці - стати власником цього об'єкта і розмістити там повноцінний музей історії міста Києва", - наводять на сайті Київради слова ініціатора відповідного проекту рішення депутата Сергія Гусовського.

Крім того, документ передбачає укладення угоди між Музеєм історії міста Києва та державним підприємством "Центр археології Києва Інституту археології НАН України" про продовження виконання археологічних робіт. Також у документі йдеться про необхідність проведення відкритого міжнародного конкурсу на кращий проект майбутнього музею археології та історії Києва.

Проект рішення також повинна розглянути постійна комісія Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування. Після цього документ буде винесено на пленарне засідання Київради.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.