Депутати Київради замість торгового центру на Поштовій площі хочуть музей

Постійна комісія Київської міської ради з питань власності у вівторок одностайно підтримала проект рішення "Про забезпечення збереження пам'ятки археології місцевого значення і розміщення музею на ділянці прибережного міського кварталу Середньовічного Києва (ХІ-ХІХ ст.) на Поштовій площі в Києві".

Про це повідомляє "Лівий берег".

Згідно з проектом рішення, комунальна організація "Музей історії міста Києва" повинна оформити право постійного користування земельними ділянками орієнтовною площею 0,83 га, розташованими в межах вулиці Набережно-Хрещатицької, Набережного шосе, Боричевого узвозу і Володимирського узвозу. Там пропонують розмістити музей.

Щоб створити музей, згідно з проектом рішення, необхідно припинити договір з інвестором будівництва підземного ТРЦ на Поштовій площі. Після цього треба прийняти об'єкт незавершеного будівництва в комунальну власність.

"Існує інвестор, який фінансує роботи, і це передбачає функціонування багатофункціонального торгового комплексу. І власника там, взагалі-то, немає, тому що навіть не оформлена земля. Йдеться про принципове і фундаментальне питання для столиці - стати власником цього об'єкта і розмістити там повноцінний музей історії міста Києва", - наводять на сайті Київради слова ініціатора відповідного проекту рішення депутата Сергія Гусовського.

Крім того, документ передбачає укладення угоди між Музеєм історії міста Києва та державним підприємством "Центр археології Києва Інституту археології НАН України" про продовження виконання археологічних робіт. Також у документі йдеться про необхідність проведення відкритого міжнародного конкурсу на кращий проект майбутнього музею археології та історії Києва.

Проект рішення також повинна розглянути постійна комісія Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування. Після цього документ буде винесено на пленарне засідання Київради.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.