"Можемо виявити близько 20 нових пам’яток" — археологи почали досліджувати Львівщину

Археологи Рятівної археологічної служби розпочали обстеження території, де будуватимуть північний обхід Львова. Передбачають, що можуть знайти до 20 нових археологічних пам'яток.

Ідеться про фрагмент об’їзної дороги, який з’єднає міжнародну трасу  Київ—Львів—Чоп із трьома міжнародними дорогами, що прямують від Львова до кордону з Польщею. Протяжність нової ділянки автостради становитиме близько 24 км, повідомляє сайт Рятівної археологічної служби.

Коричневою лінією позначено ділянку, яку удосліджуватимуть археологи. Фото: ras.gov.ua

"З жовтня 2017 року на замовлення Служби автомобільних доріг у Львівській області ведуться активні роботи з розроблення проектно-кошторисної документації цього будівництва. За попередніми припущеннями, під час обстеження проектованого відтинку дороги можемо виявити близько 20 нових пам’яток, адже це Грядове Побужжя — територія дуже багата на археологічні об’єкти", — розповів директор науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" Інституту археології НАН України Олег Осаульчук. 

За його словами, за умовами договору археологи повинні також оцінити ризики і потенційні загрози для об'єктів культурної спадщини та запропонувати заходи із пом'якшення і/або запобігання негативного впливу на них. 

"На території кожної з пам’яток треба буде провести рятівні дослідження ще до початку будівництва", — пояснив Осаульчук.

Усі проектні роботи, у тому числі розробку пам’яткоохоронної частини, повинні закінчити до серпня. Початок будівництва Північної об’їзної Львова заплановано на 2019 рік.

Як повідомлялося, на Дніпропетровщині "чорні археологи" спробували пограбувати найбільший скіфський курган в Україні.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.