Вінницькому облархіву передали сповідальні книги XVIII—XX ст

Державний архів Вінницької області отримав на зберігання сповідальні книги кінця XVIII—початку XX ст.

Книги знайшли у сільській церкві, повідомляє "Інформаційна Вінничина" з посиланням на прес-службу архіву.

Їх до архіву передав краєзнавець Іван Малюта.  Дослідник забрав рукописи зі старої церкви у с. Цибулівці Тростянецького району Вінницької області, які могли бути знищені під час ремонту храмової споруди.

 

Відомості містять сповіді парафіян Олександро-Невської і Хресто-Воздвиженської церков Тростянеччини.

"Щиро дякуємо небайдужому землякові за активну громадську позицію та збагачення Національного архівного фонду України", — йдеться на сайті обласного архіву Вінниччини.

Нагадаємо, між Державним архівом Вінницької області та Інститутом національної пам’яті Польщі підписано договір про співпрацю.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.