АНОНС: У Києві французький філософ розповість про зростання популізму в Європі

Книгарня «Є» та "Український тиждень" запрошує на розмову з Філіппом де Лара “Зростання популізму в Європі. Це гірше, ніж могло б бути. Криза легітимності ліберальної демократії: виклик для України”.

 

Філіп де Лара говоритиме про популізм в контексті кризових процесів, які переживає сьогодні європейська політика та про виклики, які ховаються в цьому для України.

Поки західні ліберали нудьгували в тихому світі "кінця історії", на повний голос заговорили "популісти".

Чому з 2015 року популістам так легко перемагати на виборах у демократичних країнах? В чому руйнівна сила популізму? Чому неоднорідність популістського дискурсу не робить його безпечнішим? І чому популізм не обмежується політикою, а поєднується з широкими соціальними тенденціями?

Час: 23 квітня, понеділок, 18.30

Місце: Книгарня "Є", вул. Лисенка, 3, м. "Золоті ворота"

Контакт: (044) 235 88 54

Вхід вільний.

Кава і «Велика депресія»

Навряд чи бідні й голодні люди потребували насамперед кави, але на чашку вони бодай могли сподіватися. Відстоявши довжелезну чергу на доброчинну кухню, людина «отримувала миску кукурудзяної каші, часто без молока й цукру, і кухоль кави». Сільські жителі, втративши свої ферми, ставили на узбіччях намети і трималися на «квасолі і чорній каві». Дороті Дей згадувала, як чоловіки приходили до благодійних пунктів католицького робітничого руху "по одяг, черевики, шкарпетки чи плащ": "Коли у нас нічого не залишалося, ми казали: "Посидьте, випийте кави. Візьміть сендвіч". Кави ми варили дедалі більше".

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"