Переяслав-Хмельницькому можуть повернути історичну назву

У Верховній Раді зареєстровано проект постанови про перейменування міста Переяслав-Хмельницький, що у Київській області.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

Ініціатива Переяслав-Хмельницької міської ради щодо повернення місту історичної назви Переяслав отримала позитивний висновок профільного Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Документ розміщено на сайті Верховної Ради 19 квітня.

Згідно з постановою, Переяславу-Хмельницькому пропонується повернути історичну назву – Переяслав.

Українский інститут національної пам'яті підтримує цю ініціативу. У квітні 2016 року Інституту розглянув та підтримав клопотання Переяслав-Хмельницької міської ради щодо повернення місту назви.

Перейменування м. Переяслав у жовтні 1943 р. було виключно кон’юнктурним рішенням радянської влади, спрямованим на подальше вкорінення у свідомості українців історичного міфу про "возз’єднання України з Росією" – "віковічного прагнення двох братніх народів", яке знайшло своє втілення на Переяславській раді 1654 року.

Нагадуємо, що Переяслав є історичною назвою населеного пункту, перша згадка про яку у писемних джерелах датується 907 роком.

Таким чином, повернення місту його історичної назви сприятиме відновленню національної пам’яті українського суспільства, а також подоланню історичних міфів про "споконвічне прагнення українського народу до возз’єднання з російським народом".

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".