Переяслав-Хмельницькому можуть повернути історичну назву

У Верховній Раді зареєстровано проект постанови про перейменування міста Переяслав-Хмельницький, що у Київській області.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

Ініціатива Переяслав-Хмельницької міської ради щодо повернення місту історичної назви Переяслав отримала позитивний висновок профільного Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Документ розміщено на сайті Верховної Ради 19 квітня.

Згідно з постановою, Переяславу-Хмельницькому пропонується повернути історичну назву – Переяслав.

Українский інститут національної пам'яті підтримує цю ініціативу. У квітні 2016 року Інституту розглянув та підтримав клопотання Переяслав-Хмельницької міської ради щодо повернення місту назви.

Перейменування м. Переяслав у жовтні 1943 р. було виключно кон’юнктурним рішенням радянської влади, спрямованим на подальше вкорінення у свідомості українців історичного міфу про "возз’єднання України з Росією" – "віковічного прагнення двох братніх народів", яке знайшло своє втілення на Переяславській раді 1654 року.

Нагадуємо, що Переяслав є історичною назвою населеного пункту, перша згадка про яку у писемних джерелах датується 907 роком.

Таким чином, повернення місту його історичної назви сприятиме відновленню національної пам’яті українського суспільства, а також подоланню історичних міфів про "споконвічне прагнення українського народу до возз’єднання з російським народом".

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".