Спецпроект

На учасників відновлення українського цвинтаря в Польщі скоїли напад

У ніч на 29 квітня в селі Стара Гута (гміна Нароль Любачівського повіту Підкарпатського воєводства) відбулась спроба нападу на учасників табору «Маґурич». Табір має на меті відновлення старого греко-католицького кладовища в цій місцевості.

Повідомлення про це з'явилося на сайті української газети в Польщі "Наше слово".

Серед учасників табору були голова товаритсва "Маґурич" Шимон Моджеєвський та відома волонтерка, викладачка д-р Ольга Соляр. Вона повідомила, що напасники прибули на старий цвинтар, де розташувався табір, погрожували учасникам.

 Шимон Моджеєвський та Ольга Соляр

Крім іншого, викрикували: "Wyp…ać na Ukrainę" (вульгарно – "Забирайтесь в Україну"), звунувачували учасників табору у відновлюванні могил УПА. Поліція затримала п’ять нападників – усі нетверезі.

Об’єднання українців у Польщі (ОУП) вважає, що реакція польської влади на такого роду події неадекватна: відсутність розкриття більшості злочинів, брак однозначного публічного осуду, відутність діалогу на цю тему з українською громадою, – сприяє поширенню негативних настроїв та появі різного роду атак на українців у Польщі.     

"Атака на "Маґурич" – це черговий приклад розпалювання у південно-східній Польщі  ненависті до всього українського", – зазначає ОУП.

 

За відновлення цвинтаря в Старій Гуті товариство "Маґурич" взялося 28 квітня. Планується, що роботи триватимуть до 6 травня. За чотири попередні роки на кладовищі реставровано більше 170 хрестів, залишилося відновити 50.

Товариство "Маґурич" вже більше тридцять років відновлює не тільки українські пам’ятники, придорожні хрести та каплички як на території Польщі, так і в Україні. За підрахунками Шимона Моджеєвського, їм вдалося відремонтувати більше 2 тисяч нагробків на близько 140 цвинтарях.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.