Український вимір на грошах Придністров’я. ФОТО

Що ж спільного між грошима невизнаного Придністров'я та величними постатями української історії?

Про це розповідає Ярослав Коретчук, директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери для "Бліц-інфо".

"Думаю багато хто з українців чув про самопроголошену Придністровську Молдавську республіку, яку часто називають просто Придністров’я. Але що ж може пов’язувати невизнану республіку з Україною? Напевне треба поглянути на гроші Придністров’я і зрозуміти". – пише Я. Коретчук

Придністровську Молдавську республіку було проголошено 25 серпня 1991 р., як і будь якій країні її були потрібні свої гроші. Тож спочатку нова країна використовувала старі радянські банкноти тільки на них клеїлась марка із номіналом.

Але уже в 1994 р. в республіці з’являється власна валюта – придністровський рубль. Саме в цій серії на банкноті у 50000 рублів з’являється портрет гетьмана Богдана Хмельницького.

 Фото: "Бліц-інфо"

На початку 2001 року в обіг були випущені придністровські рублі нового зразку, які обмінювались на рублі зразку 1994 року у співвідношенні 1 : 100 000. Тож купюра з Богданом Хмельницьким зникає з обігу. Водночас у новій серії на купюрі номіналом у 50 рублів зображено портрет Тараса Шевченка.

 Фото: "Бліц-інфо"

Також українська тематика є присутньою на кількох пам'ятних монетах Придністров'я. Так в серії "Придністров'я - край козацький" 2006-2007 рр. можна побачити монети номіналом в 100 рублів, з портретами отаманів Чорноморського війська, як тих, що командували нащадками запорізьких козаків в Придністров'ї (Сидір Білий, Захарій Чепіга), так і на Кубані (Антін Головатий, Яків Кухаренко).

В серії "Легенди і казки народів Придністров'я" 2006 р. є монета в 100 рублів, що присвячена Івасику-Телесику, з написом українською, правда з помилками.

"Українська тема не є чимось дивним, адже 28,8 % населення ПМР складають українці, тож навіть проросійська влада Придністров’я змушена враховувати цей фактор. В тому числі і щодо грошей" - підсумовує директор музею.

Читайте також:

Гроші революції. Хто, коли і як надрукував перші гроші республіки

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.