Український вимір на грошах Придністров’я. ФОТО

Що ж спільного між грошима невизнаного Придністров'я та величними постатями української історії?

Про це розповідає Ярослав Коретчук, директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери для "Бліц-інфо".

"Думаю багато хто з українців чув про самопроголошену Придністровську Молдавську республіку, яку часто називають просто Придністров’я. Але що ж може пов’язувати невизнану республіку з Україною? Напевне треба поглянути на гроші Придністров’я і зрозуміти". – пише Я. Коретчук

Придністровську Молдавську республіку було проголошено 25 серпня 1991 р., як і будь якій країні її були потрібні свої гроші. Тож спочатку нова країна використовувала старі радянські банкноти тільки на них клеїлась марка із номіналом.

Але уже в 1994 р. в республіці з’являється власна валюта – придністровський рубль. Саме в цій серії на банкноті у 50000 рублів з’являється портрет гетьмана Богдана Хмельницького.

 Фото: "Бліц-інфо"

На початку 2001 року в обіг були випущені придністровські рублі нового зразку, які обмінювались на рублі зразку 1994 року у співвідношенні 1 : 100 000. Тож купюра з Богданом Хмельницьким зникає з обігу. Водночас у новій серії на купюрі номіналом у 50 рублів зображено портрет Тараса Шевченка.

 Фото: "Бліц-інфо"

Також українська тематика є присутньою на кількох пам'ятних монетах Придністров'я. Так в серії "Придністров'я - край козацький" 2006-2007 рр. можна побачити монети номіналом в 100 рублів, з портретами отаманів Чорноморського війська, як тих, що командували нащадками запорізьких козаків в Придністров'ї (Сидір Білий, Захарій Чепіга), так і на Кубані (Антін Головатий, Яків Кухаренко).

В серії "Легенди і казки народів Придністров'я" 2006 р. є монета в 100 рублів, що присвячена Івасику-Телесику, з написом українською, правда з помилками.

"Українська тема не є чимось дивним, адже 28,8 % населення ПМР складають українці, тож навіть проросійська влада Придністров’я змушена враховувати цей фактор. В тому числі і щодо грошей" - підсумовує директор музею.

Читайте також:

Гроші революції. Хто, коли і як надрукував перші гроші республіки

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.