In memoriam. Помер член ОУН Михайло Бунь

3 квітня відійшов у вічність член Київського крайового братства вояків ОУН УПА Михайло Бунь – оунівець, політв'язень, громадський діяч, депутат Броварської міськради кількох скликань.

Про це повідомив громадський активіст Олег Слабоспицький у мережі Facebook.

Михайло Бунь. Фото: Роберт Покотило

Михайло Федорович Бунь народився 22 серпня 1932 року у с. Угорники на Івано-Франківщині.

Юнаком 1947 р. вступив до лав ОУН (р), був зв'язковим та інформатором націоналістичного підпілля. Також поширював у рідному селі Угорники агітаційні листівки УПА. Мав псевдо "Богун".

1 лютого 1949 р. – заарештований, а 30 квітня 1949 р. Військовий трибунал військ МВД Станіславської області засудив його за антирадянську діяльність до 25 років виправно-трудових таборів.

1955 р. – амністований. Він відсидів 6 років і 8 місяців. Покарання відбував на мідному руднику м. Джезказган (Казахстан).

Після звільнення працював слюсарем-електриком будинкоуправління, а згодом керуючим будинків у тресті "Станіславліс". У 1959-62 рр. навчався у Львівському лісотехнічному інституті, у 1965 р. закінчив Донецький політехнічний інститут.

З 1965 р. працював у "Будбанку" головним інженером відділу капітального будівництва Ясинуватського райвиконкому Донецької області, згодом начальником кошторисно-договірного відділу Донецького тресту "Сільбуд".

З 1976 р. проживав у м. Бровари Київської області. У 1978-96 рр. працював у союзному тресті "Теплицетехмонтаж". 1983-86 рр. – провідний інженер Всесоюзного об’єднання "Сільгосптехніка" (Москва).

З 1996 р. – завідуючий сектору у відділі капіталального будівництва об'єднання "Діалір" (Київ).

У роки перебудови став одним із засновників Народного Руху України за перебудову, очолює броварський міський осередок НРУ. 1992 р. – реабілітований. Вступає до лав Київського крайового братства вояків ОУН УПА.

Кілька скликань підряд стає депутатом Броварської міської ради. З 2007 р. присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бровари". Удостоєний ордена "За заслуги" ІІІ ступеня.

Прощання відбудеться 5 квітня о 13:00 за адресою: Храм Покрови Пресвятої Богородиці, м. Бровари, вул. Гагаріна 22а.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.