Порошенко про РФ: У них цю війну виграв Сталін, у нас – народ

Президент Петро Порошенко впевнений у звільненні окупованих територій та перемозі над країною-агресором.

Про це він сказав, виступаючи з промовою в рамках акції "Перша хвилина миру" 8 травня в Києві – передає "Українська правда".

 Фото: Офіційне інтернет-представництво Президента України

"Жодна війна, на жаль, не може обходитися без жертв і падіння рівня життя. Але для нас рівною мірою є неприйнятними, як капітуляція, так і перемога ціною колосальних і неприпустимих жертв.

Напевно, розсудливий, не авантюрний і відповідальний підхід до звільнення окупованих територій потребуватиме більше часу, але перемога точно неминуча", – заявив Порошенко.

"Ми обов'язково переможемо. І цього разу. Іншою ціною, іншим способом, іншими засобами. Не лише військовими, не лише оборонними, але й політико-дипломатичними", – висловив упевненість він.

Порошенко побажав українцям миру та привітав із Днем пам’яті та примирення.

"Сьогодні ми з гордістю вшановуємо наших найповажніших громадян. Солдатів усіх армій, що перемогли нацистів, учасників українського визвольного руху, трудівників тилу, дітей війни, мучеників нацистських таборів. Усіх, хто витримав нелюдську ношу війни.

Вітаю вас із Днем пам’яті та примирення! Вітаю вас із Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні!", – сказав президент.

Президент підкреслив різницю у відзначенні перемоги над нацизмом між Україною та РФ.

"Лише вдумаймось, наскільки ж по-різному ми бачимо і відзначаємо одну й ту ж дату. У них цю війну виграв Сталін, у нас – народ… Вони святкують у мілітарному угарі, а ми відзначаємо ці дні разом з усією Європою. Ми кажемо: "Ніколи знову". А вони: "Можем повторить".

"Кілька поколінь українців виросли на ретельно відретушованій версії "Вєлікай Атєчєствєннай вайни". За 27 років незалежного буття ми нікого не забули і нічого не зреклися з того, що було правдою.

Але натомість відкрили багато нових сторінок цієї трагічної історії, які раніше від нас старанно приховувались", – зазначив Порошенко.

Порошенко зазначив, що "добре розуміє тих, хто хоче вшанувати пам'ять дідів", але закликав не піддаватися російській пропаганді.

Нагадуємо, що 8 травня у Києві відкрили виставку про українців у таборах Третього Райху.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.